Два нерозлучних конкурента. Шустер vs Кисельов: очна ставка
У 90-і ці популярні телеведучі працювали разом в Москві на НТВ. У «нульові» доля звела їх у Києві. Якщо в останнє десятиліття минулого століття Євген Кисельов допомагав Савіку Шустеру облаштуватися в столиці Росії, то в першому десятилітті цього століття вже навпаки - другий допоміг першому влаштуватися в столиці України. Вони різні, але у них сьогодні багато спільного. Їх програми виходять на різних каналах, але в один і той же час по п'ятницях. Вони живуть поруч: Савік Шустер на Городецького, Євген Кисельов на Заньковецької. Снідають в одному і тому ж кафе «Волконський». Газета «Сегодня» вирішила з'ясувати в найпопулярніших ведучих України, як вони ставляться до роботи один одного, чи вважають себе конкурентами і як їх робота позначається на відносинах між ними.
Савік Шустер: «Знаю, Кисельов мені не простить ...»

- Чи подобається вам Євген Кисельов у якості ведучого ток-шоу?
- Відповім так. Мені дуже подобається, коли Євген Кисельов веде по неділях підсумкові аналітичні програми.
- Як ви познайомилися з Кисельовим?
- Я познайомився з Женею, коли приїхав до Москви працювати завідувачем московського бюро радіо «Свобода» в 94 чи в 95 році. Ми його запросили до нас в гості на радіо «Свобода» у програму «Обличчям до обличчя: лідер відповідає журналістам», де головним гостем був Володимир Гусинський. Він справив на мене гарне враження ... Стоп, стоп! Я ж з Женею познайомився на самому початку «Підсумків», де я працював гостьовим репортером від радіо «Свобода». Я робив репортажі з Далекого Сходу, про 93-й рік. Мої репортажі отримували ефірне місце в програмі. З Кисельовим ми були рівноцінними людьми. У нас були колегіальні відносини. Потім на НТВ я вів програму «Третій тайм». Це був дуже успішний проект. Режисером у мене був Василь Пічул. Женя любить футбол, тому дуже добре ставився до моєї програмі. Але на самому НТВ любителів футболу було дуже мало. Тому і до моєї програми вони ставилися прохолодно. Не любив її нинішній директор НТВ Володимир Кулістіков, тодішній директор Олег Добродєєв. Її намагалися закрити, а Женя захищав її.
- Чи не було до вас претензій у Кисельова через те, що ви прийшли на його місце на НТВ робити нову програму «Свобода слова»?
- Там зовсім інша історія. Я працював на радіо «Свобода» на момент захоплення НТВ «Газпромом». В той момент там залишилися працювати Тетяна Міткова і Льоня Парфьонов. І ось тоді туди прийшов працювати я, пішовши з радіо «Свобода». У нас не було через це ніяких розмов. Я знаю, що всередині ні Женя, ні Гусинський, ні Малашенко ніколи мені цього не пробачать, але вони ніколи не зрозуміють до кінця причини мого рішення. Я про це зараз говорити я не буду, це дуже серйозне питання, про це розповім у мемуарах.
- Коли в кінці кінців за ініціативою Кремля вашу програму «Свобода слова» закрили, Кисельов дзвонив до вас, щоб висловити співчуття чи солідарність?
- Ні, ні.
- Як розвиваються ваші взаємини зараз, після того як ви обоє почали працювати в Україні?
- Нормально. Коли Женя почав тут працювати, я його почав запрошувати в свою програму. Для нашого нового формату ток-шоу, який став виходити з понеділка по четвер, мені потрібен був хронікер. Я тоді захоплювався французьким форматом «Гранд журналь». Там дуже добре розподілені хронікери. Вони різних поколінь і поглядів. І мені потрібен був досвічений чоловік. Я покликав Кисельова, оскільки мені потрібна була людина з досвідом.
- Тепер, коли ваші програми виходять по п'ятницях в один і той же час, ви дивитесь «Підсумки» пізніше в запису? Відчуваєте в Кисельові свого конкурента?
- Так, у неділю. Переді мною лежать рейтинги. Я дивлюся, де були вдалі і невдалі моменти, де ми програли, а де виграли, що у них правильніше вийшло. Завжди потрібно вчитися. Звичайно, я відчуваю в Кисельові свого конкурента. Наші програми виходять лоб в лоб. Але в ній немає нічого страшного. Це ж добре.
- А які якості Кисельова як ведучого ток-шоу ви хотіли б перейняти собі?
- Це все одно, що запитати в одного футболіста, які якості він хотів би взяти в іншого. Він тобі відповість: «Швидкість», а потім подумає: «А на фіга вона мені потрібна, якщо я втрачу в техніці?». Потрібно покращувати свої якості. Я вже перетворився на інтерактивну істоту - спиною відчуваю аудиторію, тому що я вбираю енергію гостей та залу. Я мимоволі стаю рабом своєї професії. Просто моя нервова система просочена всім цим. Я вже відчуваю, коли політик донор або навпаки - вампір. У мене вже іноді шкіра тремтить, коли ці енергії проходять крізь мене. За 10 років інтерактивного телебачення я просто перетворився на тварину.
- Ваші програми виходять одночасно. Повага повагою, дружба дружбою, але програми ж женуться за рейтингами. Чим вищі рейтинги, тим більше залучається реклами і підвищується її ціна. Чим більше реклами, тим більше грошей. А вам треба конкурувати з Кисельовим навіть за те, до кого з вас на програму прийде популярний політик, здатний підняти вам рейтинг. Наприклад, Юлія Тимошенко чи Віктор Янукович. Не боїтеся, що, зрештою, здорова конкуренція з Кисельовим може перерости у ворожість?
- Ні, я не думаю. Чи може Шустер поступитися Юлією Тимошенко Євгену Кисельову? Думаю, що Юлія Володимирівна - доросла дівчинка і сама вирішить це питання.
Євген Кисельов: «Савік, у мене претензій немає!»

- Я вам ось що скажу. У мене є принцип - я публічно не даю оцінок роботі колег. Я можу тільки сказати, що з Савелієм Михайловичем я давно знайомий. Ставлюся до нього з великою людською симпатією і професійною повагою.
- Як ви познайомилися з Шустером?
- Познайомилися ми з ним, коли він тільки-тільки приїхав до Москви завідувачем бюро радіо «Свобода». Він співпрацював з моєю програмою «Підсумки», навіть пару раз їздив у відрядження як позаштатний кореспондент. Так, так, так. Пам'ятаю, він привіз відмінний матеріал з Далекого Сходу, з Сахаліну. Це був, по-моєму, 1994 рік, коли телекомпанія НТВ тільки починала ставати на ноги.
Пізніше, коли я став гендиректором НТВ, Шустер вів на нашому каналі програму «Футбольний клуб». Такі програми за традицією вели спортивні коментатори, а тут - політичний оглядач. Мені довелося приймати нестандартне рішення - запускати цю програму чи ні. Але сумнівів у мене не було. Я знав, що Савік - фанат футболу і вміє про нього говорити захоплююче і цікаво. Я розумів, що журналістський професіоналізм, помножений на щиру захопленість, дасть хороший результат. Коли я змушений був піти з НТВ, Савік почав вести на каналі програму «Свобода слова». Вона зайняла ефірне місце ток-шоу «Глас народа», яку вели я і Світлана Сорокіна з 1999 року. «Свобода слова» з'явилася на руїнах «старого НТВ» (є такий термін в російських телевізійних колах). Однак це була одна з небагатьох програм на «новому НТВ», яка продовжувала традиції «старого НТВ".
- А ви не в обіді на Савіка, що він прийшов на ваше місце на НТВ?
- Мені й раніше ставили таке питання. Сам Шустер не дасть збрехати, що у нас з ним на цю тему в свій час відбулася відверта розмова. І я йому сказав: «Слухай, Савік, у мене до тебе жодних претензій немає».
- Як розвиваються ваші взаємини зараз, після того як ви обоє почали працювати в Україні?
- Коли я тільки-но приїхав до Києва і став головним редактором каналу ТВі, причому в ефірі я не працював, а займався виключно підготовкою до запуску каналу, Савік часто запрошував мене в якості хронікера до своєї програми «Шустер Live». Завдяки цьому я поступово поринув в українську політику, обріс зв'язками і знайомствами, набув популярності. За це йому сердечно вдячний і завжди буду це пам'ятати.
- Тепер, коли ваші програми виходять по п'ятницях в один і той же час, чи переглядаєте ви програму «Шустер Live» пізніше, в запису? Чи відчуваєте в Савіку конкурента?
- Що стосується його передачі, то я не хочу давати їй оцінку. Ще раз повторюю, це мій принцип. Роботу колег публічно не коментую. Так, я дивлюся її в запису - на наступний день або через день. Дивлюся, думаю, мотаю на вус. Конкуренція - це завжди добре.
- А які якості Савіка як ведучого ток-шоу ви хотіли б перейняти собі?
- Ну, ось тут ми знову ж таки вступаємо на хиткий грунт, де я мимоволі повинен давати оцінку своєму колезі, чого я не хочу робити. Ще раз - ставлюся до Савелія Михайловича з великою людською симпатією і професійним повагою.
- Ваші програми виходять одночасно. Повага повагою, дружба дружбою, але програми ж женуться за рейтингами. Чим вищі рейтинги, тим більше залучається реклами і підвищується її ціна. Чим більше реклами, тим більше грошей. А вам треба конкурувати з Шустером навіть за те, до кого з вас на програму прийде популярний політик, здатний підняти вам рейтинг. Наприклад, Юлія Тимошенко чи Віктор Янукович. Не боїтеся, що, зрештою, здорова конкуренція з Шустером може перерости у ворожнечу?
- Ні, не боюся. До Шустера, повторюю, ставлюся з повагою. На відміну від деяких колишніх колег у Росії, яких такими давно не вважаю. Вони проміняли журналістську професію на роботу кремлівськими підспівувачами, які готові за першим свистком клепати відверті фальшивки. Цих людей чудово знають і в Україні, причому до такої міри, що навіть через кордон не пропускають - і, мабуть, правильно роблять. А конкуренція є конкуренція, в тому числі і за гостей ... Я вас хочу все-таки повернути на грішну землю. У мене поки що вийшло тільки три випуски «Великої політики», у цю п'ятницю буде четвертий. Пропрацювавши більше двадцяти років на телебаченні, можу вам сказати, що для нової програми, щоб вона устоялася, потрібно два-три місяці. Тому ми з вами зараз, як кажуть, ділимо шкуру невбитого ведмедя. Життя, у тому числі телевізійне, завжди виявляється значно багатшим за наші найсміливіші припущення про нього. Тому, поживемо побачимо. Але впевнений - з Савіком Шустером у будь-якому випадку залишимося добрими друзями.
ДЕ ВОНИ ЖИВУТЬ

ЇХ ЗАХОПЛЕННЯ
Савік ШУСТЕР
Улюблений письменник
Умберто Еко, Хорхе Луїс Борхес, Володимир Сорокін, Габріель Гарсія Маркес, Паоло Коельо, Мартін Аміс
Книга, яку читаєте в даний момент
«Будденброки» Томаса Манна, ППС Михайла Зощенко і ще якусь книгу англійською
Улюблений режисер
Альмодовар, Ларс фон Трієр, Брайан де Пальма, Серджіо Леоне, Френсіс Форд Коппола, Мілош Форман, Лукіно Вісконті, Федеріко Фелліні, П'єр Паоло Пазоліні, Трюффо, Жан-Люк Гадар
Улюблений фільм
«Загибель богів" Вісконті, перші два фільми «Хрещений батько» Копполи, «Мільйонер з трущоб» Денні Бойла, «Загадкова історія Бенджаміна Баттона»
Улюблена музика
Латиноамериканський та африканський джаз-рок та етно-рок
Улюблені страви
Італійська кухня
Улюблені напої
Червоне і біле вино
Улюблені міста
Флоренція, Рим, Сієна, Амстердам, Париж, Лондон, Нью-Йорк, Брюгге, Канни
Улюблена машина
«Феррарі», «Мазераті»
Улюблені бренди в одязі (сорочка, костюм, краватка)
«Армані»
Улюблений історичний діяч
Махатма Ганді, Уїнстон Черчілль
Улюблені місця Києва
Печерськ і місця в районі Софіївській площі
Улюблений ресторан Києва
«Пантагрюель»
Ставлення до релігії
Агностик
Політична орієнтація
Ліберал, прихильник «відкритого суспільства» (згідно концепції Карла Поппера)
Захоплення
Відсутнє
Спорт
Футбол, гірські лижі, займається в спортзалі
Євген КИСЕЛЬОВ
Улюблений письменник
Іван Бунін
Книга, яку читаєте в даний момент
Біографія Володимира Маяковського «Ставка - життя», написана блискучим шведським літературознавцем Бенгтом Янгфельдтом, останній роман Дена Брауна The Lost Symbol (англійською мовою), збірка поезій Йосипа Бродського
Улюблений режисер
Френсіс Форд Коппола, брати Тоні й Рідлі Скотт, ранній Ельдар Рязанов, ранній Микита Михалков
Улюблений фільм
«Біле сонце пустелі», «Красуня» з Річардом Гіром і Джулії Робертс, «Собаче серце», «Хрещений батько»
Улюблена музика
Елвіс Преслі, «Бітлз», Френк Сінатра, «Квін», Едіт Піаф, Андрій Макаревич і «Оркестр креольського танго», Олександр Галіч, Олександр Вертинський, Булат Окуджава, Сергій і Тетяна Нікітіни
Улюблені страви
Італійська, китайська, тайська, японська, в'єтнамська кухня
Улюблені напої
Червоне вино
Улюблені міста
Лондон, Бостон, Венеція, Єрусалим
Улюблена машина
Раніше «Порше», зараз до машин байдужий
Улюблені бренди в одязі (костюм, сорочка і краватка)
Таких немає, віддає перевагу темно-сині костюми і яскраві (помаранчеві, червоні, блакитні) краватки. Головне, щоб при його високому зрості (185 см) знайшовся потрібний 58-й, а іноді й 60-62-й (в деяких бренди).
Улюблений історичний діяч
Олександр II, Джон Кеннеді, Рональд Рейган, Маргарет Тетчер
Улюблені місця Києва
Печерські Липки, Києво-Покровський жіночий монастир, вулички між Ярославовим валом і бульваром Шевченка
Улюблений ресторан Києва
«Пантагрюель»
Ставлення до релігії
Агностик
Політична орієнтація
Ліберал в західноєвропейському сенсі цього слова (прихильник парламентської демократії, дотримання прав людини, свободи ЗМІ і так далі)
Захоплення
Відсутнє
Спорт
Великий теніc
За матеріалами: Сегодня
2