У 2015 році Україна переходить на цифрове телемовлення: якісна картинка, безкоштовний сигнал, 32 канали, а кнопка насправді одна: доступ до цифрового ТБ всій Україні надасть таємнича фірма, імена власників якої глибоко засекречені, пише Forbes.ua.

Видання провело розслідування, щоб встановити, хто контролює компанію Зеонбуд (або бренд T2, який українцям відомий набагато краще, ніж ім'я самої фірми).

Нагадаємо, що до 2015 року на цифрове мовлення перейде не лише Україна, але й уся Європа. Причому частотний діапазон, що виділяється телеканалам, обмежений, тому загальнонаціональних ефірних каналів зараз так небагато.

Але у цифровому форматі на частотах, які зараз відводяться одному каналу, можна розмістити 4-6: чим вища якість зображення, тим менше каналів. Все завдяки компресії MPEG-2/4 - ефективної технології стиснення даних.

Відео та аудіо всіх каналів потім об'єднують (мультиплексирують) в один загальний потік і відправляють через цифрові передавачі телеглядачам - це схоже на величезну wi-fi-мережу, розкидану по всіх населених пунктах країни, лише працюють у ній не комп'ютери, а телевізори, здатні приймати цифровий сигнал.

"Я вважав, що це має бути монопольне формування, яке належить державі", - відповідає на питання, хто повинен бути оператором мережі цифрового мовлення Ігор Курус, колишній заступник глави Нацкомісії з телерадіомовлення.

У грудні 2010 року Нацрада видала ліцензію нікому не відомій компанії Зеонбуд, дозволивши їй будівництво мережі для передачі чотирьох мультиплексів по 12 каналів у середній якості кожен. Зеонбуд отримав також право самостійно вибрати ці канали.

Forbes.ua пише, що фірма підтвердила серйозність своїх намірів ефективним способом - пред'явила гарантію державного Укрексимбанку на мільярд гривень.

В іншому ж вона залишилася "темною конячкою", пише видання, і додає, що її власники ховаються за мережею офшорних компаній. Конкретної адреси у компанії немає - замість нього на сайті Зеонбуду зазначений абонентський ящик.

У квітні 2011 року Нацрада організувала конкурс для каналів, охочих проводити мовлення у "цифрі", і якщо раніше канали просто подавали документи регулятору, цього разу з'явився попередній бар'єр - необхідність укласти договір із Зеонбудом.

Валентин Коваль, директор телеканалу М1, згадує, як він укладав цей договір: "Потрібно було зайти на сайт компанії, скачати pdf-файл договору, роздрукувати, підписати і відправити на абонентську скриньку. Ніяких переговорів, ніяких обговорень і правок. Не було навіть можливості змінити назву своєї посади, якщо ти, наприклад, не генеральний директор. Подобається - не подобається, хочеш проводити мовлення у цифровій ері - підписуй".

Видання констатує також, що для дрібних регіональних телеканалів, особливо з опозиційною точкою зору, місця у мультиплексах Зеонбуду не знайшлося (на кожну область виділено чотири телеканали).

Незабаром доведеться несолодко і телеглядачам: технологію Нацрада обрала нову, DVBT-2, і більшість телевізорів в Україні не працюють із нею. Крім того, рада прийняла рішення закодувати сигнал: усі жителі України, навіть якщо їхні телевізори підтримують DVBT-2, змушені будуть купити спеціальні модулі (сет-топ-бокси).

Водночас ліцензією на це кодування володіють в Україні лише дві компанії: Strong та Ромсат. Продані виключно ними сет-топ-бокси можуть приймати і розуміти сигнали цифрового оператора.

Перші приставки вже надійшли у продаж, а для малозабезпечених громадян держава закупила їх у фірми Strong за 350 млн грн. Forbes.ua також пише, що канали будуть платити Зеонбуду за розповсюдження сигналу $ 2,5 млн на рік кожен.