Ведучий програми "Про зірок", телеканал ICTV

Телебачення для мене абсолютно нова сфера діяльності, інший світ, що відрізняється від театру й кіно. Тут можна проявити себе з іншого боку. Відкрити нову грань у самому собі…

Мистецтво акторської професії вражало мене змалку. Все моє дитинство пройшло за кулісами, i саме це, коли я став дорослим, сприяло тому, що я вибрав професію актора. Я бачив батьків за кулісами i те, як вони перевтілювалися на сцені. Якось під час репетиції вистави "Енеїда", де головну роль грав батько, стався цікавий випадок. Відігравалась сцена, де Дідона, закохана в Енея, від розпачу спалювала себе. Я у цей час сидів у залі й так пройнявся цією сценою, що почав плакати.

Батько змалечку брав мене у походи. На байдарці ми підіймалися вгору по Дніпру чи спускалися по Десні. Такі мандрівки могли тривати кілька днів або ж навіть цілий тиждень. Саме ці спогади про дитинство – одні з найприємніших. Спілкування з батьком, навіть без слів, єднання з природою – це була медитація.

Я добре пам’ятаю свій перший вихід на сцену. Це був театр імені Франка, вистава "Отелло". На одній сцені зі мною – метри професії Анатолій Хостікоєв та Богдан Бенюк. Переді мною, актором-початківцем, стояло завдання не з легких: з одного боку – як сина, виправдати довіру батька i високі очікування публіки, з іншого боку – як актора, переконливо зіграти свого персонажа Родриго поруч із народними Яго та Отелло!

"Про зірок" – перший мій проект на телебаченні, однак не хочеться зупинятись на досягнутому. Було б цікаво спробувати себе у ролі ведучого соціально-розважального ток-шоу, де розглядались би відносини між людьми, їх внутрішній, духовний світ. Крім того, телебачення – це гарний досвід для актора. Це нова професія, яку ще потрібно опанувати.

Коли маю вільну хвилину, беру гітару і пишу пicнi. Змалечку я слухав "Beatles", батько ставив їхні альбоми ще на бобінах. Може, тому слова я пишу англійською мовою. За кілька років зібралось достатньо матеріалу для альбомів.

Музика особлива тим, що це на всі 100% моє творіння, а кіно, театр – це все ж таки спільна творчість кількох людей. Однак я не проводжу граней між музикою, кіно й театром. Мені цікаво займатись усім...

Словесний портрет:
Георгій Хостікоєв народився 11 листопада 1981 року у Києві
Освіта: Київський державний інститут театрального мистецтва імені Карпенка-Карого
Актор «Театру на Подолі»
Одружений з акторкою театру i кіно Мариною Ягодкiною

Основні роботи в театрі: Бернар1, Бернар 2, Майкл ("Кількість"), Джонатан ("Чайка на ім’я Джонатан"), Дон ("Такi вiльнi метелики"), Король і Людина у масці ("Мушкетери"), Хосе ("Кармен") та інші.

Основні кіноролі: Ігор («Червоний лотос»), Iван (серiал «Таємниця Святого Патрика»), Грицько (мюзикл «Сорочинський ярмарок»), Рома (фiльм «Атлантида»). За роль Роми з «Атлантиди» отримав приз у номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» на кiнофестивалi «Бригантина» (Росiя, Україна, Білорусь).

Про себе трьома словами: усвідомленість, вдосконалення, дiя