У четвер, 12 травня, о 00:20, дивіться на телеканалі "Інтер" документальний фільм власного виробництва "Актори-фронтовики".

Володимир Етуш, Юрій Нікулін, Анатолій Папанов, Зиновій Гердт, Інокентій Смоктуновський - ці чудові актори увійшли у наше життя з кіноекрана. Вони зіграли безліч ролей - драматичних і комедійних. Але мало хто знає, що свої головні ролі вони не зіграли - прожили, захищаючи Батьківщину під час Великої Вітчизняної війни.

"Ми рухалися від Грозного до Ростова, гнали німців. Пам'ятаю один епізод... У якомусь селі ми схопили "язика". Досі пам'ятаю його - Герхард Людвіг. Я конвоював його до штабу полку - хатки з маленькою кімнаткою й ліжком. Привів, залишив і поїхав на завдання. Повернувся години через три. Зайшов до штабу і побачив, як на маленькому залізному ліжку лежить цей Людвіг, поруч із ним інший німець, якого схопили пізніше, а поперек ліжка у німців на ногах - начальник хімічної служби. Перед ліжком - начальник розвідки. Біля нього на стільці сидить конвоїр, який повинен охороняти всю цю групу. Сидить і спить, притуливши гвинтівку до обличчя. Тоді моє уявлення про війно вмить змінилося, з'явилися інші думки щодо людей. І щодо того, що то є форма, а що – людська суть", - згадує відомий актор, а в далекому 1941-му - військовий перекладач, лейтенант Володимир Етуш.

"Не можу зарахувати себе до хоробрих людей. Мені бувало страшно. Річ у тому, як цей страх проявляється. З одними траплялися істерики - вони плакали, кричали, тікали. Інші переносили все начебто спокійно. Починається обстріл. Ти чуєш гарматний постріл, потім наближається звук снаряду, що летить. Одразу виникають неприємні відчуття. У ті секунди, поки летить снаряд, ти про себе кажеш: "Ну ось, це все, це мій снаряд". З часом це почуття притупляється. Занадто часті повторення. Але першу вбиту в мене на очах людину неможливо забути", - описує війну у своїй автобіографічній книзі "Майже серйозно" Юрій Нікулін.

Володимир Басов, Михайло Пуговкін та Олексій Смирнов... Попри те, що ці люди воювали на різних фронтах і не були знайомі між собою під час війни, у них була одна спільна риса. Вони були солдатами. Фільм Петра Кулинського - це данина поваги усім акторам-фронтовикам, що пішли з життя, і тим небагатьом з них, хто залишився в живих.

Автор сценарію і режисер: Петро Кулинський;

Оператори: Олександр Александров, Сергій Александров, Павло Смішливий;

Виробництво: "07 продакшн" (входить до медіагрупи "Інтер").