Македонська співачка Каліопі Букле – це така собі Софія Ротару чи Алла Пугачова балканського рівня. Співачку знають та люблять не тільки в Македонії, а й на теренах всієї колишньої Югославії.

На сцені прима балканської естради з 10-ти років. На її рахунку 11 альбомів, 47 синглів, а також більше двадцяти нагород в галузі музики. Окрім творчості, македонка має свій бізнес – у 2000 році заснувала власний лейбл звукозапису "Kaliopi Music Production".

Своє життя 45-літня співачка повністю присвятила музиці, так і ні разу не ставши мамою. Щоправда, був період, коли виконавиця не співала. Після переїзду в Швейцарію, слідом за своїм першим чоловіком, балканська поп-діва тимчасово припинила музичну кар’єру.

До першого півфіналу вокального конкурсу "Євробачення-2012" залишилось менше двох тижнів. А тому "ТелеПростір" скористався перебуванням македонки в Україні, аби познайомити своїх читачів з Примадонною балканської естради. В Баку Каліопі виступить як і наша Гайтана у другому півфіналі – у четвер, 24 травня, з піснею "Чорне та біле".

Попри славу, народну любов та визнання македонська поп-діва виявилась достатньо відкритою в спілкуванні. Безпосередність та простота в окремих моментах розмови навіть дивувала. Співачка не приховує свого віку, з легкістю говорить про своїх колишніх чоловіків, після розлучення з якими скинула 20 кг. Македонка тверезо оцінює свої шанси на Євробаченні і не покладає ніяких ілюзій щодо конкурсу. А ще співачка розповіла, як вона пишається Македонією та чому співатиме на конкурсі виключно рідною мовою.

- Каліопі, нам відомо, що ви – найвідоміша на території балканських країн співачка, ваші пісні знають на пам'ять, їх крутять по радіо, а кліпи показують на музичних каналах. Чи можна вас назвати балканською Мадонною?

- А Мадонна – це головна співачка, яка відповідає за якість та успіх?

- Якщо відкинути весь епатаж та стиль подачі, а залишити творчість та світову популярність, то, мабуть, що так.

- Я дуже поважаю творчість Мадонни. Але у нас з нею абсолютно різні погляди на музику, різні шляхи подачі матеріалу людям. Ви знаєте, якось на зйомках кліпу я повинна була станцювати танго. Коли ми репетирували, я сказала своєму менеджеру в Македонії, що не зможу. А він мені: "А Мадонна може!" (Посміхається – "ТелеПростір"). Мадонна – всесвітньовідома зірка, вона живе в Америці, а раніше жила і в Лондоні, і в Парижі. Я все життя прожила в Македонії. Моя країна дуже маленька для того, щоб дати мені шанс для світової кар’єри. Можливо, саме цим і хороше Євробачення - більше людей побачить мою творчість. А Мадонна нехай залишається в себе! (Посміхається – "ТелеПростір").

- Тим не менше, про вас знають на Балканах, в колишніх Югославських республіках…

- Так, звичайно. Зазвичай, я записую свої альбоми в Белграді. Там у мене є власна звукозаписуюча компанія, маю записаний сербсько-хорватський альбом. В Загребі знімаю кліпи, там мені роблять і постпродакшн, в Боснії і Герцоговині часто буваю… У 1984 році я починала співати з групою, взявши за назву групи моє ім`я Каліопі. Тоді ми були у складі Югославії, це був інший час... З тих пір назбиралось багато хітів, а тому люди мене пам’ятають. І це дуже добре!

- Євробачення - це конкурс, переважно, молодих виконавців. Навіщо він вам?

- (Посміхається – "ТелеПростір"). В мене немає високих очікування від цього конкурсу. Те, чого я очікую, відбувається зі мною в даний час. Ось зараз, наприклад, з вами спілкуюсь… Якось у Франції одна співачка сказала, що Євробачення – це така своєрідна музична олімпіада. Я повністю з цим погоджуюсь. В мене за спиною великий досвід, і саме тому, що люди в Македонії повірили в мене, я подумала, що непогано, щоб 200 мільйонів людей побачило в мені те, що бачить мій народ. Це дуже важливо для моєї країни, яка така маленька, але зі стількома талановитими, працьовитими людьми, настільки красивою землею, біблійною землею. Я знаю, що своїм виступом та вірою в себе я зможу зробити два мільйони людей в моїй країні щасливими. І вони будуть гордими за мене. А в той самий час, тим 200 мільйонам людей хочу передати свої почуття, свою емоцію. І навіть ті, хто говорить, що Євробачення - це нічого особливого, але сядуть перед телевізором і будуть дивитись – цього мені буде достатньо.

- Зазвичай, Євробачення називають політичним конкурсом. Зокрема через те, що люди голосують не стільки за талант конкурсанта, скільки за країни-сусіди: балканські країни за балканські країни, країни колишнього СРСР за країни колишнього СРСР. Ви в Україні через те, що у наших країнах було спільне комуністичне минуле і є більше шансів отримати від нас бали, ніж від інших європейських країн?

- Люди справді голосують за країни-сусіди. Але я все-таки надіюсь на те, як мене сприйме публіка і на ті голоси, які вона мені дасть. Я своїх глядачів можу "зачепити" своєю піснею, своїм голосом і харизмою. Якщо ця пісня сподобається і прийде голос від України, Голландії, Болгарії – це буде добре. Для мене важлива пісня. Ну, стану я переможцем з поганою піснею і що далі робити? Краще вже не дійти до фіналу! Пісня має жити і відкривати мені інші шляхи, нові можливості.

- Якщо поглянути на учасників від Македонії, за останні 5 років, – вони майже завжди робили ставку на автентичність, національність, співали виключно на македонській, а не на англійській, як всі інші. Ви якою мовою співатимете?

- Я співатиму македонською. Це не конкурс "Англобачення" - це конкурс "Євробачення".

- Але, тим не менше, ваша пісня записана в двох версіях: і на англійській, і на македонській. Англійську в Європі майже всі знають. Не боїтесь, що македонською мовою цю пісню не зрозуміють?

- Вони зрозуміють мову мого серця. Материнська мова – одна, і вона в мене в середині. Моя мама македонка і свою пісню я виконуватиму македонською. Вона, навіть, не так емоційно звучить англійською, як македонською. Якщо б заспівала англійською – це було б по-іншому. Люди хоч і зрозуміли б мою пісню, але отримали б неповну емоцію, неповну Каліопі. Коли я виходжу на сцену, я думаю по-македонськи. Тільки так я можу сказати людям те, що я відчуваю. Я, справді, записала цю пісню англійською, але коли була в Лондоні, в Амстердамі - співала її македонською і мене чудово сприйняли! Ось, з відомим гітаристом Еденом Карамазовим я співаю на англійській, німецькій, французькій, італійській, російській, португальській, іспанській. Португальська і англійська мови дались найважче… Але це не є загравання з народом для якого співаю. Я відчуваю, що люди люблять гарну музику та гарний голос.

- Ви уже пробували потрапити на Євробаченя у 1996 році, але так і не поїхали. Чому?

- Так, я справді мала їхати. Саме в 1996 році багато країн колишнього Радянського Союзу та Югославії ринули на Євробачення. Оскільки конкурс тоді ще не був таким великим, то Македонії і ще 5-м країнам організатори відмовили. І ось так я не потрапила на конкурс.

- На Євробаченні Македонію кожного року представляють як "колишня Югославська республіка Македонія". Вас не ображає те, що до назви вашої країни додають таку приставку?

- Я знаю тільки одну назву – це республіка Македонія. Я народилася, росла саме в цій країні, в курортному Охріді, де прекрасне озеро. Македонія визнана всіма країнами, як республіка Македонія. Політики не мають відношення до конкурсу і нехай так і буде надалі. Але політика конкурсу є такою, якою вона є. А як би ви відреагували, коли вашу країну представили, як "колишня республіка СРСР"?

- Мене б це образило!

- Я не дуже від цього щаслива. Це правило організаторів конкурсу. Воно таке… політичне. Якби я могла це змінити, я б змінила. Тим не менше, в усіх країнах, де я вже побувала, мене представляли, як учасницю від Македонії, без всіляких там приставок.

- Як вам наша Гайтана? Чи знайомі ви з українською естрадою?

- З Гайтаною ще не зустрічалась, поспілкуємось незабаром. Мені дуже сподобалась ваша представниця на Євробаченні у 2010 року – співачка Альоша. Її пісня була абсолютно не форматом Євробачення, але всі 3 хвилини її виступу я дивилась зачаровано. Це було дуже сміливо з її боку. Мене переповнювали позитивні емоції, коли я познайомилась з Русланою у 2004 році і з Віталієм Козловським – в 2005-му. Віталік – прекрасний артист. Я була в нього на концерті, який він давав в Македонії, я бачила, як він виступав з нашим співаком Тоже Преско, який потім помер в автокатастрофі. Якось я запросила його на свій концерт і Віталік прийшов з букетом квітів. Це було так зворушливо… З тих пір і почали спілкуватися. Було вельми цікаво. Ми навіть хотіли заспівати одну з моїх пісень: я – македонською, Віталік – російською. Перекладачі пробували перекласти текст на російську, але не вийшло – моя мова дуже багата на епітети, які важко римовано перекласти.    

- Ви з тих публічних людей, хто говорить про своє особисте життя. У вас збереглись хороші стосунки зі своїм першим чоловіком - Ромео Грілле, відомим в Македонії композитором. Він – автор пісні, з якою ви їдете на Євробачення. Так?

- Для виконавця найважливіше – це пісня. Ти можеш бути прекрасною співачкою, але якщо у тебе немає що заспівати, то тебе ніхто не помітить. Якось я зателефонувала йому і запитала, чи має він пісню для Євробачення. Він запитав, що я, взагалі, роблю на цьому конкурсі і навіщо це мені… Тим не менше, музику він таки написав, слова пісні – мої.

- Ви не соромитесь свого віку. Вам – 45 років. В нас в Україні прижилась російська приказка: "Женщина в 45 - ягодка опять!" Це про вас?

- Браво! Хороший вислів, вдале порівняння. Ви знаєте, я за знаком зодіаку Козерог. Кажуть, що люди, які народилися під цим знаком, уже народжуються розумними, дорослими не по роках. Мовляв, дитинство, юність, молодість пройдуть, а після 40-ка років у цих людей – нова епоха, нове життя. Я багато прожила, я багато побачила, але ніколи не дозволяла, щоб від мене пішло вміння кохати. Я закохана в це почуття (посміхається – "ТелеПростір"). І тому в мене немає часу старіти. В моєму житті мене багато людей розчаровувало, багато завдавало болю, але я не втратила віру в людей. Це слабкість людей, а слабкість всім допускається. Я також неідеальна. Але дуже важливо зізнатися у всіх цих помилках і йти дальше.

- Минулого року, після другого розлучення, ви скинули 20 кг. У вас – велика сила волі! Який у вас рецепт?

- Насправді, я скидала вагу двічі – після розлучення з першим чоловіком і після розлучення з другим. Головне – самій собі сказати, що пора щось змінювати. І зрозуміти, що пора себе годувати не їжею, а символічною їжею для душі, поживою для розуму. Я прихильниця того, що коли людина себе не полюбить, вона не полюбить нікого навкруги. І тому я почала себе очищати: спочатку свої думки, потім духовно, а згодом зайнялася спортом. Я граю в теніс. Дієти в мене немає, є строгий контроль того, що маю їсти – головне не їсти що-небудь. Після 7-ї вечора – я не їм, не їм багато чого з молочного і солодощі також не їм. Щоправда інколи собі дозволю скуштувати шоколад. Мушу спробувати у вас в Україні шоколад.

- Чим би ви займалися, якщо б у вашому житті не було музики?

- Це єдине питання, на яке я не маю відповіді. Музика – це не моя професія, це моє життя, це моє покликання, це моя місія на Землі. Є люди, яким цікава лише музика, а є такі, які хочуть пізнати не тільки музику, а й спробувати доторкнутись до неї, як до людини. Я – саме така.

- Хто із рідних вболіватиме за вас на Євробаченні?

- Моя бабуся Даніца. Їй 92 роки. Вона мене постійно запитує, коли вже відбудеться це Євробачення. Я кажу, що 24 травня, а вона питає, чому так пізно (посміхається – "ТелеПростір"). Вона боїться, що вже не доживе… Вся моя рідня вболіватиме – мої брат та сестра, їхні діти – мої племінники, а також мої кузени. Але мої найближчі родичі – це мій народ, який також за мене вболіватиме. Я не ділю свій народ за релігією, яку вони сповідують, та мовою, якою вони спілкуються. Я їх люблю і вважаю своїми родичами.

Фото - з офійного сайту співачки, esckaz.com