У суботу, 16 липня, о 20:30 телеканал "Інтер" покаже бенефіс Олександра Розенбаума "Чоловіки не плачуть".

Справжній чоловік і талановитий артист, на сцені Розенбаум зухвалий, а іноді навіть жорсткий лірик з гітарою... Який він в реальному житті?

Музична частина бенефісу стане сюрпризом не лише для глядачів, а й для самого артиста. Вперше Олександр Розенбаум змінить свій звичний сценічний костюм - джинси й сорочку, вперше за всю свою сценічну кар'єру він буде експериментувати, приміряючи на себе різні образи. Мабуть, ніколи за всю його кар'єру глядачі не бачили його таким різним: з козацькою шаблею, у солдатській шинелі, в костюмі шофера та лихого розбійника...

По-новому зазвучать й пісні з його репертуару. Разом з Ларисою Доліною Розенбаум виконає безсмертний "Вальс-бостон" в джазовому варіанті. У дуеті з Йосипом Кобзоном несподівано зворушливо прозвучить "Вечерняя застольная". А в номері на пісню "Мы живы" Розенбаум вийде на сцену разом з дитячим хором.

У документальній частині проекту Олександр Розенбаум, який практично ніколи не розповідає про своє особисте життя, відкриє цю завісу, покаже сім'ю, розповість про дружину. Протягом декількох тижнів знімальна група всюди супроводжувала його. Глядачі побачать артиста не тільки на сцені, в гастрольних турах, а й у побуті, за лаштунками, в готельному номері.

Олександр Розенбаум сам розповість історію свого дорослішання: як колись його батьків-медиків відправили з Ленінграда до маленького села у Східному Казахстані, як вже у п'ятирічному віці він вчився грати на скрипці, як, повернувшись до рідного міста, велика родина тулилася в кімнатці комунальної квартири... Співак спробує осмислити й зрозуміти - що сталося, чому він все-таки не обрав професію лікаря, закінчивши медичний інститут і попрацювавши за фахом?

Артист вперше відверто розповість про найбільші втрати у своєму житті: смерть улюбленого молодшого брата і втрату матері. У день смерті мами в нього був запланований концерт. Розенбаум вийшов на сцену, відпрацював три години живого виступу, потім закрився в гримерці і дуже довго нікого не впускав... А на наступний день - черговий концерт. Адже чоловіки не плачуть.