"Бронзовому" призеру 2-го сезону шоу "Голос країни" львів'янину Назару Савку до почесного 2-го місця не вистачило піввідсотка голосів. Українським глядачам більше сподобався оперний спів Ангеліни Моняк, яка в результаті виборола "срібло" на проекті.

Що характерно, Назар єдиний учасник шоу, хто протягом всього проекту співав виключно українські пісні, за що був названий "великим впертюхом".

На фіналі шоу львів'янин виконав свою власну пісню "Ти просто слухай". Ті, хто чекав від Назара чогось веселого, драйвового, рухливого - цього так і не дочекалися. Зазвичай веселий 33-річний Назар, який полюбляє епатажно рухати своїм тазом, стрибати та веселитись на сцені, як підліток на сільській дискотеці, у фіналі вирішив показати себе у ролі романтичного лірика.

Добряче похнюплений через "бронзу" Назар все ж знайшов в собі сили розповісти "ТелеПростору" про лірика та клоуна в собі, співпрацю зі Скрипкою та "Universal Music", і зазначив, що готовий співати російською. Також педагог Назар Савко розказав, з ким розпивав горілку на проекті та хто йому порадив говорити правильні слова після виступів.

- Назаре, які емоції вас зараз переповнюють? Ви задоволені своєю "бронзою" в "Голосі країни 2"?

- Задоволений (cміється - "ТелеПростір")? Швидше задоволений тим, що пройшов у фінал. Ось цим я дуже задоволений. Це було півроку наповнених новим досвідом. Такий досвід не даний багатьом артистам в нашій країні. Тому я дуже дякую каналу за існування такого шоу. Мене переповнюють виключно позитивні емоції. Я виконав все і, зокрема, свою найзаповітнішу мрію життя – заспівав свою авторську пісню на великий загал, на всю Україну.

- Пісня "Ти просто слухай" на слуху у львівської публіки. Її крутили на львівських радіостанціях. Є навіть кліп на цю пісню. Чому обрали саме її?

- Пісня розкручена хіба-що для львівської публіки. Мені дуже хотілось, щоб її почуло якомога більше людей, тому що я вважаю її своєю найкращою піснею, своєю візитною карткою. Публіка має згадувати, зустрічати виконавця по одній пісні. Кожен виконавець асоціюється з одною найкращою своєю піснею, своєрідним шлягером, хітом. Для мене це "Ти просто слухай".

- Хто автор цієї пісні, якій уже 6 років?

- Той автор слів та музики ось перед вам тут сидить.

- У Львові ви також ведете музичні гуртки у Центрі творчості для дітей та юнацтва? Як ваші вихованці віднеслись до того, що їхній вчитель їде співати на "Голос країни"?

- Вони дуже зраділи. Я спеціально пішов на шоу для того, щоб вони мене побачили і я став для них тим зразковим прикладом, провідником, через який вони можуть вчитися – українській пісні, українській музиці, українському слову. Я хочу вчити нашу молодь поважати українську культуру, зокрема, українську естраду.

- Чи не роздвоїться у свідомості людей ваш образ клоуна-веселуна, сформований протягом шоу, і той лірично-романтичний образ, який ви показали останні два ефіри. Де ви справжній?

- Насправді, до шоу я писав ліричні пісні... Але я справжній – і там, і там. Я така подвійна натура – я можу веселитись і сумувати. Я думаю, що кожна людина так може. Тим більше, творчі натури - дуже тонкі натури і дуже вразливі до цього світу. Тому в мене інколи утворюється захисна оболонка, де я веселюся, а в душі плачу, або навпаки – плачу, а в душі веселюся. Я, перш за все, артист і це для мене основне.

- Після шоу ви повернетесь до Львова і далі викладатимете чи все ж плануєте переїхати до Києва?

- Ні, я не збираюся переїжджати до Києва. Це не обов'язково. Можна просто приїжджати і працювати, а залишатися жити у Львові. Це для мене досить суттєво. Я дуже люблю дітей. Люблю з ними займатися. Це також окрема моя стежка з дитинства.

- Ви в готелі жили разом з Сашком Онофрійчуком. Він розповів нам, що вболіває за Павла. Вам не образливо, що Сашко вас не підтримав?

- А я, навпаки, більше за Сашу вболівав. Я його всіляко підтримував, оскільки вважаю, що справжній голос країни – це Саша. Просто не так сталося, як гадалося. Я дуже підтримував Сашка.

- Що там за історія з горілкою? В готелі ви з Сашком полюбляли напитись...

- Ну а що робити? Коли артистам сумно, то треба трішки підняти собі настрій (сміється - "ТелеПростір"). Я не кажу, що ми спивалися там чи щось таке, але "прихопити" можна.

- З ким ще з конкурсантів ви здружилися настільки, що готові випити з ним 100 грам?

- Це вся команда Олега Скрипки. Я їх люблю. Вони для мене найрідніші. Я їх обожнюю. Вони - найкращі.

- Назаре, ви кожного разу після свого виступу говорили слова, які б могли зачепити глядача. Спершу ви вчили правильно трусити тазом, потім – говорили про українську пісню. Іншого разу - про своїх донецьких друзів, мовляв, "схід і захід разом". На минулому ефірі ви просльозились показуючи фотокартку свого діда, який воював... Хто з вами співпрацює? Хто вам порадив так себе поводити?

- Ні, ніхто не порадив. Це в мене спонтанно виникає.

- Спонтанно? Фотографію діда ви все ж таки підготували.

- Так, фотографію я привіз зі Львова. Ця фотографія потрапила до мене за кілька днів до цього. Це був досить такий вразливий момент для мене. Тато приносить мені цю фотографію і каже: "Подивися, тут дідо написав..." Мені це так запало в душу, що я забрав її з собою і об'єднав це з піснею. Я артист перш за все. Як би я цього не зробив, то не було б нічого. Що за номер був би?

- Чи мали ви розмови про контракт, можливо, з "Universal Music" чи Олегом Скрипкою?

- З Олегом Скрипкою розмовляв щодо туру, який ми зможемо зробити не тільки по Україні а й по... Хоча ні, не можу розповісти. Ну, це таке... Знаєте, вилами по воді писане... Якщо це переросте в серйозну справу, то обов'язково цим займуся. Це по-перше. По-друге, ми розмовляли з керівниками "Universal Music". Вони сказали: "Назаре, якщо ти навіть не переможеш, ти – цікавий виконавець, з тобою можна підписати контракт". "Universal Music" зацікавилася піснею "Ти просто слухай", яка є певним хітом. По словах знаю, що ця пісня матиме продовження... Зрештою, зірками не завжди стають переможці.

- Олег Скрипка говорив про те, що він планує створити джазовий мюзикл і віддати вам одну з головних ролей.

- Прекрасно. Я всі ідеї Олега Скрипки буду підтримувати. Це поки що єдина людина, яка мені може дати квиток у вищий ешелон української естради. Тому, думаю, мені треба бути з ним.

- "Universal Music" – це все таки російська компанія, а тому, скоріш за все, будуть вас просити співати російською. Ви готові до цього?

- Я не знаю. Якщо буде така пропозиція, я її розгляну. Подивлюсь, як я до того буду схильний, як мій щирий український галичанський акцент допоможе в цьому.

- Тобто швидше ні, ніж так?

- Не знаю, не знаю. Я не кажу, що я відмовлюсь від продюсування. Я можу прекрасно співати російські пісні, але над цим треба попрацювати.

- Ось, скажімо, україномовну пісню, з якою переміг Іван Ганзера, після підписання контракту перевели на російську мову. Ви не боїтесь, що "Universal Music" вас просто "омоскалить"?

- Ви знаєте, в мене за життя було багато можливостей "омоскалюватися", але як бачите залишився українцем.

- Не боїтеся, що вразлива львівська публіка не сприйме такий поворот подій?

- От власне. Давайте я подивлюся. Якщо в мене таке щось трапиться в житті, я віддамся повністю на розсуд львівської публіки, але поки що в мене не було таких варіантів.