В арсеналі знаменитої актриси Тетяни Кравченко робота у сотні кінофільмів, серед яких "Ширлі-мирлі", "Небеса обітовані", "Сучі діти". Але найбільше сучасному глядачеві Тетяна Едуардівна запам'яталася по ролі добродушної і сварливої бабусі Валі з комедії "Свати". Екранні лайки її героїні на свого чоловіка діда Івана - "скотобаза", "малохольний", "краснорожий" - широко увійшли у народний побут. А сам фільм так сподобався українцям, що творці - телеканал "Інтер", "Студія Квартал-95" - вирішили зняти продовження. Так, 10 листопада на "Інтері" з великим успіхом пройшла прем'єра "Сватів - 2", а з 11 листопада стартував серіал "Свати" (12 серій). Тепер протягом двох тижнів українським глядачам забезпечені веселі вечори у компанії улюблених персонажів. А поки що пропонуємо вашій увазі інтерв'ю з Тетяною Кравченко, в якому вона поділиться деякими цікавими подробицями зі зйомок "Сватів", розповість, що у неї спільного з її героїнею Валентиною, а також розповість про те, на які жертви вона готова піти заради гарної ролі.

- Тетяна Едуардівна, чим вас зацікавив проект "Свати", що ви погодилися взяти у ньому участь?

- Найголовніше, що тут гарний сценарій. Роль, яку мені запропонували, мені сподобалася. Партнери - прекрасні. Що ще актрисі потрібно?

- А чи легко погодилися на участь у продовженні?

- Погодилася відразу.

- Фільми "Свати", "Свати - 2", серіал "Свати""... За весь час ваша героїня якось змінюється?

- У неї змінюється ставлення до своїх сватів. Вони ж із різних верств суспільства. І спочатку їм було разом некомфортно. У кожної пари було своє бачення виховання онучки Жені. Але у підсумку нас об'єднала любов до дівчинки, і всі претензії кудись зникли.

- Як ви вважаєте, ви схожі на свою героїню зі "Сватів" - Валентину?

- Є, звичайно, між нами щось спільне. Вона гучна, так скажемо реактивна, і душевна. Мені здається, мені це все теж властиве. А ще вона, як і я, дуже любить дітей. А взагалі в "Сватах" я граю свою маму. Вона і зовні і поведінкою схожа на мою Валентину. Ми з мамою з України, так що нам все це дуже близько.

- Ви родом з Донецька. Часто буваєте на батьківщині?

- Дуже рідко. Можна сказати, що взагалі туди не їжджу. Цього літа збиралася на гастролі до Донецька, але їх, на жаль, відмінили. З родичів у мене там залишилася двоюрідна сестра, але ми з нею не підтримуємо стосунків.

- У фільмах "Свати" і "Свати-2" ваша героїня - шатенка, а в серіалі "Свати" - брюнетка. Це стилісти спеціально так змінили образ Валентини?

- Ні, стилісти тут ні до чого. Це я винна. Перед зйомками я пішла в перукарню і мене так пофарбували. Помилка вийшла. Мені, звичайно, треба було все-таки прийти до наших стилістів. Але що поробиш - так вийшло. І моя Валентина стала брюнеткою. Але вона, як і будь-яка жінка, може і зачіску змінити, і колір волосся поміняти. За сюжетом пройшов же якийсь час.

- У "Сватах" ви граєте бабусю Валю. А в житті ви вже готові стати бабусею?

- Так. Мені б вже хотілося няньчити внуків. Але дочка поки з цим не поспішає, вона ще незаміжня.

- Скільки зараз років вашій доньці?

- 22.

- Чим вона займається?

- Вона зараз малює і займається веб-дизайном.

- Основна сюжетна лінія в "Сватах", що батьки їдуть і залишають дочку на виховання бабусям і дідусям. Скажіть, а ваші батьки допомагали вам у вихованні доньки?

- Звичайно. Я частенько виїжджала і залишала Аню у батьків. І літо вона, як правило, у бабусі проводила. Але у мене не було такої ситуації як у "Сватах", що бабусі і дідусі змагаються між собою. Тому що на той час моєї свекрухи вже не було, тому без варіантів - я залишала Аню у своєї мами.

- Чи було у вас якесь тертя з вашою мамою з приводу виховання Каті?

- Так, було. Наприклад, Аня, коли була в бабусі, захворіла на коклюш. Я мамі кажу, коклюш не лікується, тому не треба дитину колоти. А вона не послухала мене - все одно проколола. У неї ж свій старовинний погляд на речі.

- А які у вас стосунки з дочкою?

- Дружні. Звичайно, у неї є таємниці. Я навіть іноді ображаюся, якщо вона від мене щось приховує. Але в основному у нас дружні стосунки.

- Які ролі вам більше подобаються, де ви граєте героїню чимось схожу на себе, або ролі на подолання?

- Звичайно, грати на подолання цікавіше. Але мені таких ролей, на жаль, не пропонують - ані в кіно, ані в театрі.

- Як ви думаєте, чому?

-Я не знаю. Режисери використовують мене таку яка є. У мене ніхто не закоханий, ніхто мною не займався, щоб якось по-іншому мене побачити. Немає такої людини, яка сказала б: "А давай ми тобі ребра повиламуємо, зуби повидираємо, схуднеш або навпаки поправишся і будеш як Мата Харі". Та ж Марлен Дітріх чи Мерлін Монро теж звичайними, простими дівчатами були, поки ними хтось не зайнявся, не побачив їх в іншому образі.

- Тобто, заради гарної ролі ви готові пожертвувати навіть зубами й волоссям?

- Звичайно, я і зараз жертвую. Наприклад, на зйомках "Сватів" щодня волосся треба крутити, фарбувати, укладати за допомогою лаку"... Думаєте, все це йде волоссю на користь?

- Чи існують у вас якісь табу на ролі? Кого або чого ви б точно ніколи не зіграли?

- Фашистів, жандармів ніколи б не погодилася грати. І смерть не хочу грати.

- Ви забобонні?

- Так, звичайно. Намагаюся бути віруючою, але іноді зіскакую. Щоб не наврочити нічого, стукаю по дереву і тричі спльовую. Якщо доводиться додому за чимось повернутися, обов'язково заглядаю в дзеркало. Якщо сценарій на землю падає, сідаю на нього.

- Ваша Валентина - провінційна жінка. А особисто вам що ближче - галасливі мегаполіси чи все-таки провінційні міста? Де ви себе комфортніше почуваєте?

- Під настрій. Народилася я в Донецьку, у великому місті, і живу зараз у місті. Але іноді хочеться на дачу виїхати.

- У вас є дача?

- Так, але невелика. Я там рідко буваю - цього року лише раз була. Моя мама там живе, вона там грядки сама робить.

- Коли ви на роботі, хто у вас займається домом?

- У мене є жінка, яка мені по господарству допомагає. Вона зазвичай по середах приходить. Звичайно, моя Аня в міру сил мені допомагає, але в принципі вона не любитель у цьому питанні.

- На майданчику "Сватів" дуже багато тварин - собаки, кішки, порося"... Ви дуже чуйно до них ставитеся. У вас вдома є домашні тварини?

- Так, дві кішки: Соня і Дульсинея.

- ТБ любите дивитися?

- Так, деколи під нього засинаю. Мені подобається дивитися гарні іноземні фільми.

- А проекти зі своєю участю?

- Ні. Проекти зі своєю участю не дивлюся категорично - я дуже самокритична і не вмію на себе дивитися, не бачу себе з боку. Тоді відчуваю якусь безпорадність, що не можу вже нічого змінити. У театрі наступного разу можна щось змінити, виправити, а в кіно вже нічого не зробиш: як фільм один раз зробили, так воно вже і буде.