Наприкінці листопада в ефір телеканалу "Україна" вийде ювілейний 500-й випуск проекту "Критична точка".

Програма з'явилася в ефірі у вересні 2007 року і стала першим на українському телебаченні соціальним проектом у форматі журналістського розслідування.

"Критична точка" - це 2 роки роботи команди професіоналів, це щотижневі виїзди в кілька областей України, у кожній з яких журналістів чекають великі трагедії простих людей, неймовірні історії зцілення, надії, необхідність допомоги і приклади того, як не зламатися і протистояти долі.

Коли проект тільки запускався, творча група знаходила історії людей в газетах і проводила власне розслідування. Сьогодні ситуація змінилася - щодня десятки людей самі звертаються до редакції "Критичної точки". Спеціально для цього функціонує гаряча лінія, на дзвінки якій журналісти проекту відповідають особисто. Крім того, щодня на електронну адресу програми приходить маса листів, в яких люди просять про допомогу або повідомляють про своє бажання допомогти комусь із героїв проекту.

Марина Янкова, відповідальний редактор програми: "Над проектом  "Критична точка" працює понад 50 людей. Це журналісти, редактори, оператори, режисери, водії, адміністративна та технічна групи. І, безпосередньо, від кожного члена команди залежить результат. Робота нелегка, перш за все, в психологічному плані. Адже знімальні групи щодня стикаються з чужим горем - сльози, людські сповіді, обурення й надії на те, що ти допоможеш знайти світло в кінці тунелю. Саме тому за 2 роки змінився майже весь склад. Багато хто не витримували - йшли. Але в результаті, залишилися найстійкіші, сильні й перевірені люди. Ті, хто до долі проекту "Критична точка" та його героям дійсно не байдужий. До того ж, не так давно у нас з'явилися нові молоді журналісти - це 22-23 річні хлопці та дівчата. У них горять очі, і сприйняття чужого нещастя загострене. Кожну історію журналісти пропускають через себе, сприймають, як свою власну. І тільки при такому ставленні сюжети виходять дієвими - приносять свої плоди. В тиждень ми знімаємо 15-17 сюжетів по всій Україні. Часто, коли ми приїжджаємо до героїв, з якими заздалегідь домовилися про зйомку, там чекає просто черга людей. І поки не вислухаєш всіх, роботу не починаєш".

Ведучі програми - Олександра Адаменко і Микола Сирокваш - теж беруть найактивнішу участь у створенні програми, виїжджаючи на зйомки і готуючи власні сюжети.

Олександра Адаменко, ведуча: "Критична точка - це життя. Життя очима українців, які проходять через непрості випробування долі. За два роки роботи на проекті я переконалася в беззастережній актуальності програми. Приголомшливі історії наших героїв стають прикладом для інших. А іноді і хорошим уроком. Але найбільша честь для мене, що "Критична точка" здатна розтопити холодний лід байдужості до людської біди".

Девіз "Критичної точки" - "Ми там, де потрібні людям". І історія проекту показує, що це не гучні слова, а реальна допомога, справжнісінька участь у вирішенні проблем та пошуку справедливості.

Микола Сирокваш, ведучий: "За останні півтора року моє життя дуже змінилася! І все це завдяки героям "Критичної точки". Адже кожна проблема залишає слід у моїй душі. Героїв багато, вони не знайомі між собою і живуть у різних куточках країни. Але їх об'єднує найголовніше - віра і надія! Віра в те, що після нашого приїзду життя зміниться. Винних у злочині - покарають. Зниклих - знайдуть. Знедолені - стануть щасливими! Свою журналістську кар'єру я починав саме на програмі "Критична точка". Одного разу мені подзвонили мої перші герої і почали дякувати за те, що ми не відмовили і прийшли на допомогу. Саме тоді, почувши голос жінки, яка зі сльозами промовила: "Дякую, що допомогли знайти вбивць мого сина", я зрозумів, як ми потрібні кожному, хто звернувся до нашої програми. Я усвідомлюю, що простягнути руку допомоги всім неможливо. Але ми намагаємося почути людей і допомогти подолати життєві труднощі. І бути саме там, де потрібні людям".

Завдяки програмі "Критична точка", багато хто з її героїв змогли зібрати гроші на лікування, вирішити житлове питання, покарати винних, привернути увагу до соціальних проблем, знайомим багатьом жителям нашої країни. Ось лише кілька прикладів того, як проект вплинув на долі людей.

Маленький Микитка міг на все життя залишитися сліпим. Довгоочікуваний малюк народився раніше терміну - на сьомому місяці, і на наступний день після пологів у нього стався сильний крововилив у мозок. Шанси вижити були дуже малі, але врятувати хлопчика все-таки вдалося. Однак сім'ю чекало нове випробування - швидко розвивається ретинопатія - ураження сітківки ока. Глядачі, побачивши сюжет у програмі "Критична точка", поспішили на допомогу дитині. Наталія Середенко, мама Микити: "Ніколи не подумала б, скільки добрих людей є у нас в країні. Люди поставилися до нашої біди, як до своєї власної. Ми не встигали відповідати на дзвінки - реакція на сюжет була дуже сильною". Родині вдалося зібрати необхідну для операції суму, і Микита тепер зможе радіти всім фарбам життя.

20-річний Максим з вини медиків став інвалідом - лікарям здалося, що хлопчик народився мертвим, і він цілий день пролежав на холодному підвіконні. Потім - страшний діагноз - епілепсія. Як результат - недієздатність і повна залежність від матері. У той же час, для того, щоб підтверджувати інвалідність другої групи, хлопця треба було щороку возити на медогляд за сто кілометрів від дому, а дати статус інваліда безстроково чиновники відмовлялися. Справа зрушила з мертвої точки, коли мама Максима звернулася до редакції програми. У результаті вдалося добитися довічної групи інвалідності. Крім того, багато людей звернулися до редакції за контактами сім'ї, щоб хоч якось підтримати і допомогти. Алла Ковалевська, мама Максима: "Багато людей телефонували, Максиму курточки прислали і грошима допомогли. Навіть деякі медикаменти висилали. Люди телефонують до цих пір. І скажу - коли важко, не опускайте руки - боріться. Надія завжди вмирає останньою".

Після сюжету про 4-річну Вероніку, у якої виявили пухлину очного нерва, родині вдалося знайти клініку, в якій дівчинці могли б допомогти. Олег Ходаковський, батько дівчинки: "Багато людей відгукнулися, дуже багато небайдужих людей, ми б хотіли подякувати всім, хто нам телефонував. З різними пропозиціями, з методами лікування. Багато людей підказали докторів, які теж відгукнулись". В результаті готовність здійснити складну операцію висловила одна з ізраїльських клінік. Але операція вартістю 45 тисяч доларів родині не під силу, і вони знову стали героями нашої програми, звернувшись до телеглядачів по посильною матеріальною допомогою.

Ціла сім'я з Криму в одну ніч залишилася без даху над головою - страшна пожежа через несправність електропроводки знищив будинок за кілька годин. Дивом вдалося врятувати маленьку дівчинку і бабусю, які знаходилися в будинку під час пожежі. Завдяки сусідці Наталі про трагедію однієї сім'ї дізналася вся країна. Побачивши в ефірі "Критичної точки" номер гарячої лінії, Наталя зателефонувала в редакцію програми і відразу ж почула відповідь: "Ми приїдемо!". Людей, небайдужих до трагедії, виявилося більш ніж достатньо. Сергій Маклигін, постраждалий: "Величезне спасибі. Не дай Бог нікому такого, звичайно. Треба допомагати людям. Самі б ми не впоралися. А так - всім спасибі за гроші, за речі, за надану допомогу".