Громадські телерадіомовники вимагають від держави знижку 99% на ліцензування. Це питання обговорювалося сьогодні у ході слухань предстаників медіаспільноти, Держкомтелерадіо, Асоціації правовласників та постачальників контенту, Телекомунікаційної палата України.

Як відомо, питання надання знижки "Громадське телебачення" поставило ще з початку 2015 року - організація звернулась до українського уряду з проханням - ввести зміну до діючої нормативно-правової бази, що складається з одного речення. Вона запропонувала передбачити знижку в 99% на сплату ліцензійного збору для громадських телерадіоорганізацій під час отримання ліцензій на мовлення в супутнику і кабельних мережах. Без такої знижки громадські телерадіоорганізації повинні будуть вимушені сплатити десятки тисяч гривень для отримання ліцензій на мовлення без жодних витрат з боку держави.

При цьому діючі умови сплати за ліцензії передбачають надання знижок державним і комунальним телерадіоорганізаціям розміром в 90%. І це в той час, коли ці численні мовники отримують значні кошти державного бюджету. Як відомо, громадські мовники не отримують жодної копійки з державного бюджету.

Проект рішення, що пройшов усі погодження і зауваження Міністерства фінансів та Міністерства юстиції, профільний урядовий комітет на чолі з віце-прем'єром Кириленком, був відправлений прем'єр-міністром на додаткове громадське обговорення.

Як зазначають у ГО "Громадське телебачення", яка стала організатором заходу, постанова про знижку є критично важливою на шляху становлення та створення сприятливого середовища для незалежних ЗМІ в Україні.

"В існуючих умовах ми не створюємо штучних перешкод особливо для справді незалежних мовників, бо приватні медіа завжди зможуть заплатити, а нам важливо, щоб було більше вільних медіа. Якщо ми рухаємося шляхом до вільних медіа, то зарегульовувати шкодить нам всім. Від надання знижки держава не втратить анічого, а люди отримають", - пояснила ситуацію Наталка Гуменюк, голова ГО "Громадське телебачення".

"Ми не просимо від держави ніякого ресурсу. Я також не разумію, чому ми маємо платити цей цей ліцензійний збір – ми не просимо державні частоти. Ми не є прибутковими", - заявив на початку слухань Роман Скрипін, ведучий та представник ГО "Громадське телебачення" та запропонував допомогу державі у визначенні ознак громадських мовників.

На думку громадських мовників, станом на зараз Кабмін має ухвалити рішення, за яким їм нададуть знижку у 99% на ліцензію, після чого можна розглядати подальші кроки.

"Тут немає конфлікту, коли йдеться про постанову Кабміну у вигляді одного речення", - вважає Гуменюк.

Заступник голови Нацради Григорій Шверк, однак, вважає, що подібні "виключення" з існуючого законодавства не можна робити. Натомість він запропонував дочекатися, коли ВР ухвалить законопроект за яким ліцензуванню буде підлягати тільки частотний державний ресурс.

"Нацрада вважає, що має бути якнайменша реєстрація мовників. Але є думки, що і цього не треба. Кабельні та супутникові мережі не будуть підлягати ліцензуванню. Цей законопроект має швидко дійти до ВР и проголосований. Я проти виключень у законодавстві. Я б хотів, щоб ми зараз вирішували питання в загальному, а не для однієї організації - Громадське", - заявив Шверк.

Представник Нацради вважає, що 120 тис грн - вартість супутникової ліцензії - "не мають бути питанням для медіакомпанії, яка готує якісний продукт". Цей коментар викликав обурення представників громадських мовників, для яких це може бути річний бюджет.

"У вас дуже слушні пропозиції, у вас є бачення. Ми - регуляторний орган, ми виконуємо законодавство. Якщо є інші бачення і ви говорите, що Кабмін вирішить однією строчкою – ми виконаємо. Не має бути винятку. Повинна бути одна прозора система для усіх компаній на ринку", - наполягав Шверк.