Фільм Павла Лунгіна "Цар" надовго увійде до історії російського кінематографа. Адже тільки за перші два дні прокату картина принесла творцям близько 1 мільйона доларів і викликала небувалий резонанс серед громадськості, частина якої фільм схвалювала, а частина - лаяла і навіть зверталася до президента Росії з проханням заборонити показ. Виною всьому - неоднозначний образ царя Івана Грозного, якого зіграв актор Петро Мамонов. У картині розповідається про два роки правління Івана Грозного, про його боротьбу з інакомисленням і складні взаємини у цей період з митрополитом Московським Філіпом, роль якого стала останньою для Олега Янковського.

Дивіться прем'єру грандіозної історичної драми "Цар" на "Інтері" у неділю, 4 квітня, о 20:50.

- Епоха Івана Грозного - одна з найбільш значущих у вітчизняній історії. Її відгомін дотепер долинає до нас. Адже Грозний - перший російський цар з таким дивним поєднанням в одній особі сили особистості, неординарності, жорстокості й таланту, - говорить режисер картини Павло Лунгін. - Це не людина, а якийсь мікс нещадної тиранії і щирого ідеалізму - тобто абсолютно шекспірівський герой. Людина з роздвоєною особистістю, одна з яких глибоко православна, інша - порочна. Він викликав і страх, і любов, і симпатію одночасно. Своїм неоднозначним характером він визначив хід російської історії і, можна сказати, заклав основи того, що ми тепер називаємо російською владою. Ось саме про цей феномен я і хотів зняти фільм.

...1565 рік. Темні часи. На троні - цар Іван Грозний (Петро Мамонов). Русь роздерта голодом і лівонською війною. Правителю в усьому ввижаються зрада і запроданство. Його вірні слуги опричники залили країну кров'ю. У кожному вони ладні побачити государева ворога. Для них існує тільки одні закон - цар.

Єдиний, хто пішов проти царської волі й опричних злочинств, - митрополит Філіп (Олег Янковський), вірний друг дитинства Івана Грозного. Він зважився підняти свій голос і тим самим приніс себе в жертву. Це протистояння розповість про те, на що була здатна Русь і в падінні, і у величі духу.

Як це було:

• Актор на роль митрополита був затверджений не відразу. За словами Івана Охлобистіна, що зіграв у "Царі", саме він порекомендував Лунгіну Олега Янковського як кандидата на цю роль.
• Готуючись до ролі, Янковський зустрічався з патріархом Алексієм II і отримав від нього благословення на зйомки.
• Іван Охлобистін, будучи священиком, виконав у фільмі роль юродивого (блазня) Вассіана.
• Зйомки проходили в Суздалі, де перед цим на території Спасо-Євфімієва монастиря були побудовані декорації старої Москви XVI століття, Опричний палац, "Містечко для катування".
• Знімальні дні починалися молебнями святителю Філіпу. У ролі консультанта режисера виступав письменник і богослов Олександр Дворкін, який захистив свого часу дисертацію "Іван Грозний як релігійний тип"; він же зіграв епізодичну роль архієпископа Пімена.
• Одним з консультантів був також ієромонах Косьма, насельник Донського монастиря (він же працював з Лунгіним і у фільмі "Острів"), який залучив до зйомок своїх друзів-музикантів - лідера рок-гурту "Ревучі струни" Володимира Терещенка, продюсера Олега Ковригу й автора-виконавця Псоя Короленка. Всі вони знялися в епізодичних ролях священиків у масовій сцені інтронізації митрополита Філіпа.
• У травні 2009 року фільм був показаний на Канському фестивалі у рамках програми "Особливий погляд". Він не був відзначений призами на фестивалі, хоча отримав схвальні відгуки критики. Зокрема, впливовий журнал "Hollywood Reporter" написав про "Царя" як про "чудовий" фільм.
• Робочою назвою стрічки довго значилося "Іван Грозний і митрополит Філіп". Але в останній момент його все-таки скоротили до більш простого і зрозумілого широкій публіці та іноземним глядачам.
• Головна роль одразу писалася у розрахунку на Петра Мамонова. Як зауважив Лунгін, ще на зйомках спільного фільму "Острів" він побачив у Мамонові суперечливого російського правителя.
• Події у фільмі розгортаються у період між 1565 і 1568 роками. Івану IV, який народився у 1530 році, в цей момент 35-38 років. Петра Мамонову, який виконав роль царя, на момент зйомок було 57-58 років.

Петро Мамонов про фільм:

- До ролі я не готувався - до масштабу такої особистості неможливо підготуватися. Я хотів зіграти просто російську людину, а це поняття широке. Я просто жив так, як ми живемо кожен день: то внизу, то вгорі. Кажу: не буду палити - закурив. Іван Васильович теж говорив, що не буде голови рубати, - і знову рубає. Так, чесний, розумний, талановитий. Він намагався, а вже що вийшло - не нам судити, ми не історики. Для чого ми робимо кіно? Для того, щоб глядач подивився на себе з боку, побачив своє роздратування, злість.