Невідомі події воєнних років, історії про людей, які рятували життя і життя позбавляли, свідчення очевидців і висновки істориків в історичних проектах про Велику Вітчизняну війну 8 і 9 травня на ICTV.

БИТВА ПІД РЖЕВОМ: ТІЛЬКИ ФАКТИ

Проект розповість про Ржевську битву 1942 року, про яку радянські історики воліли забути. Тільки за офіційними даними Червона Армія під час цієї операції втратила понад мільйон бійців. У фільмі зібрані унікальні архівні матеріали і, звичайно, свідчення очевидців, які дивом вижили в тих страшних боях.

На початку 1942 року радянські війська під командуванням Георгія Жукова намагалися "зрізати" спрямований у бік Москви вигин лінії фронту, що отримав назву "Ржевський виступ". Запеклі бої на цій території тривали 13 місяців, але до бажаної мети так і не привели: Ржевський виступ ліквідувати не вдалося.

Бої під Ржевом стали одним з найкривавіших епізодів Великої Вітчизняної. Ржев і сусідні міста були повністю зруйновані. Але оскільки великої перемоги, як у Сталінграді або під Москвою, у Ржевському напрямку здобуто не було, після війни про цю трагічну сторінку воєнної історії забули.

Зйомки проекту тривали стільки ж, скільки і сама Ржевська битва — більше року. У них були задіяні сотні акторів, каскадерів та ентузіастів, справжні бойові танки і літаки часів Другої світової.

МОСКВА В ОБЛОЗІ

Восени 1941 року німецькі війська підійшли до Москви. Головною метою фашистів було захоплення столиці СРСР до настання холодів. Наприкінці жовтня бої точилися вже за 80-100 км від міста. Державний комітет оборони вирішив запрвадити в Москві і в прилеглих районах стан облоги...

Фільм створено в жанрі документальної драми — поєднання історичної документалістики, думок очевидців, ігрового кіно за участю акторів і масовки, а також новітніх досягнень комп'ютерної графіки. Поспілкувавшись з десятками очевидців і учасниками подій, творці фільму реконструювали почуті розповіді. Глядачі поринуть в атмосферу заблокованої столиці, зможуть побачити ті події очима звичайного москвича, який пережив ці драматичні місяці.

— Ми не прагнули сенсацій і викриттів міфів, яких про Москву 41-го складено чимало, — каже автор фільму Олексій Пивоваров. — Ми хотіли реконструювати ту епоху на рівні побуту і деталей. У якому випадку воєнний патруль мав право стріляти по вікнах? Що відбувалося у місті 15-16 жовтня — у дні "великої московської паніки"? Цей фільм — не суха історія, якою її подано в підручниках та наукових працях. Це безліч яскравих, особистих історій, розказаних тими, хто бачив усе на свої очі.

Факти:

— Під час початку повітряних обстрілів у метро переховувалося майже 350 тисяч людей. До їхніх послуг були надані мед- та агітпункти, питна вода, міні-бібліотеки і навіть акушерки — у 1941 в метро з'явилися на світ 217 дітей. На платформах розміщувалися багатоярусні нари — місця для дітей, жінок і літніх людей. Чоловікам доводилося спати на дерев'яних настилах, покладених поперек колій.

— П'ятихвилинне запізнення на роботу вважали за прогул. У 42-му прогульників направляли на фронт, у штрафні роти.

— Школи не працювали, і діти були без нагляду. Єдине, чого їх навчали, як правильно кидати "Коктейлі Молотова" — пляшки із запальною сумішшю, яка вибухає при падінні.

— Усі мешканці зобов'язані були чергувати за графіком на дахах будинків. Основний їх обов'язок — боротьба із «запальничками» — невеликими запальними бомбами, які німці розкидали цілими пачками. Її завданням було не стільки вибухнути, скільки пробити дах, загорітися де-небудь на горищі й спалити весь будинок. Ніхто не рахував, скільки під час цих чергувань загинуло людей — у багатьох "запальнички" вибухали прямо в руках.

— Газ і електрику подавали на годину-дві і не щодня. Щоночі місто обходили патрулі, які стежили за світломаскуванням. Палаюче світло у вікні могло слугувати сигналом для ворожої авіації. Нічні патрульні мали право стріляти по таких вікнах, намагаючись розбити лампочку.

Історичний проект "Москва. Осінь. 41-й" дивіться у суботу, 8 травня, о 16:55; "Ржев. Невідома битва Г. Жукова" — у День перемоги о 16:55 на ICTV.