Цієї суботи 8 травня о 14.20 дивіться на "Інтері" прем'єру художнього фільму "Дот", спільного виробництва студії "Інтер Медіа Продакшн" ("Інтер") та студії "Ілюзіон Філмз".

Фільм "Дот" розповідає про події, які відбувались у 1941 році. Радянське укріплення опиняється в тилу німецьких військ, що швидко наступають. Гарнізон доту, потрапивши в оточення, збирається прорватися до своїх. Зйомки фільму проходили у Національному музеї-заповіднику "Битва за Київ у 1943 р." в Ново-Петрівцях. Головну роль командира доту Леонова виконав Євген Ганєлін. У фільмі також знімались Ігор Ліванов, Тетяна Черкасова, Давід Зіммершид, Олександр Суворов, Сергій Калантай. Режисер-постановник - Анатолій Матешко ("День народження буржуя", "Нічна зміна"), автор сценарію - Микола Рибалка ("Рука на щастя", "Осінній вальс", Куплю друга - 2008, "Заходь не бійся").

Сюжет:

Стрімка атака фашистів різко змістила лінію фронту. Через це радянський дот несподівано опинився у ворожому тилу, в оточенні німців. Окрім командира доту, досвідченого капітана Леонова (Євген Ганєлін), у розрахунок вогневої точки входять старшина Ківш та двоє зовсім юних, необстріляних солдатів - рядові Шитіков та Камаринський. Випадково у доті опиняються льотчиця Ганна та штабний генерал Гордєєв, які дивом врятувалися зі збитого літака. Ситуація ускладнюється тим, що генерал є носієм надсекретної інформації, а саме - плану масованого контрнаступу радянських військ. Німці атакують, з метою захопити радянського генерала. Але захисники доту чинять запеклий опір.

Капітан Леонов, який поставив собі за мету врятувати життя своїх підлеглих, вирішує ризикнути - під покровом ночі вивести людей з доту та пробратися через лінію фронту до своїх.

Захисники доту готуються до нічної вилазки. Але що робити з генералом Гордєєвим? Зрадника, що володіє секретною інформацією, не можна взяти із собою, але не можна й залишати у живих. Та незабаром Леонов дізнається таємницю генерала - зрадник виявляється героєм, людиною, що йде на вірну смерть в ім'я Батьківщини. Гордєєв гине, виконуючи завдання. Захисники доту залишають укриття та вирушають у бік лінії фронту.

Війна триває ... І цей епізод - лише невеликий, але яскравий крок до перемоги.

Пряма мова:

Анатолій Матешко, режисер фільму "Дот"
У нас знімалися німецькі актори, а вони не схожі на наших артистів. Нам дуже часто доводилося змінювати тексти та деякі дії, тому що психофізика німецького актора дуже відрізняється від нашої. Ось наприклад, наш герой німець Клаус, сидить у бліндажі, гріється біля вогню. До нього вбігає солдат та доповідає, що у бік німецьких позицій рухається російський генерал,по якому ведеться вогонь. За сценарієм після цієї фрази наш герой зривався з місця та вибігав з укриття. Солдата грав наш артист, якому було складно сказати довгу фразу німецькою, тому я скоротив цю фразу рівно вдвічі. Вийшло "У бік наших позицій рухається російський генерал" і все. Те, що по ньому ведеться вогонь, не сказано. І тут мені виконавець німець каже, вибачте, але тоді я не повинен схоплюватися та бігти, я повинен встати та пройтися. Це говорить про пунктуальність та організованість німецької людини, не тільки актора, але й солдата та військового. І це постійно дивувало.

Микола Рибалка, автор сценарію фільму "Дот"
Мій покійний дідусь, патріарх нашого роду, пройшов дві війни - Фінську та Вітчизняну. У дитинстві я окрім казок слухав і його воєнні спогади. Він був офіцером, і весь час перебував на передовій, тому він розповідав багато цікавих історій, адже ми не знаємо дрібниць, а саме дрібниці і деталі роблять будь-яку історію цікавою. Наприклад, він розповідав, що коли вони стояли під Ленінградом, їхнє розташування було неподалік від болота. А спати треба, принаймні годинку, тому що вночі бій припиняється. Але як лягти посеред болота? Так ось, вони брали гільзи дуже великих снарядів, встромляли як поплавці в болото, на них стелили плащ-палатку, і людина могла трохи подрімати. З таких розповідей, та на згадку про дідуся, про мільйони таких самих дідусів і батьків, великих людей, які вчинили просто військове та патріотичне диво, я й вирішив зробити цей фільм.

Євген Ганєлін, актор, про свою роль - командира доту Леонова
Давно мені не траплявся такий чудовий сценарій, було дуже приємно працювати з таким матеріалом, я в ньому просто купався. Чесно кажучи, зйомки фільму "Дот" стали найцікавішою подією минулого року. Мій персонаж - командир доту Леонов, комуніст та водночас віруюча людина. Замість повного комплекту з десяти бійців, йому дісталися троє жовторотих новобранців та один бойовий одесит. На мого героя звалилося значно більше, аніж він очікував, але він тримається, тому що одна з головних якостей його характеру - спокій, він ніколи не панікує. Мені дорогий цей персонаж, тому що він справжній, я б назвав його - міцна маленька людина.