З нашої пам'яті ніколи не зітреться подвиг фронтовиків Другої світової війни, які ціною власного життя захищали нашу Батьківщину. Але мало хто знає про героїзм тих, хто відстоював наше право на життя у тилу. Та якщо на фронті воювали, як правило, сильні та міцні чоловіки, то в тилу доводилось боротися за існування немічним старим, жінкам та дітям. Про загін юних дівчат-саперів, які йшли на неминучу смерть заради того, щоб знешкодити мінні поля навколо свого села, розповідає фільм "Горобиновий вальс", прем'єра якого відбудеться у неділю, 23 травня, о 18.00 на телеканалі "Інтер".

- Драма "Горобиновий вальс" створювалась на честь тих, хто, не шкодуючи себе, відстояв честь та свободу нашої Батьківщини, - говорить продюсер фільму Володимир Єсінов. - Хто проявив героїзм, самовідданість і відвагу, хто очищав рідну землю від ворожих боєприпасів, робив її придатною для мирного життя, та, незважаючи на весь трагізм обставин, зміг зберегти чистоту душі та здатність любити. Ця картина для всіх, хто пам'ятає та кохає...

Фільм "Горобиновий вальс" знятий за реальними подіями періоду Другої світової. Під час війни частину Вологодської області було сильно заміновано німцями, росіянами та фінами. Такі "посадки" на полях загрожували місцевим жителям голодом: там не можна було ані проїхати, ані посіяти зерно або висадити овочі. Відповідно до постанови Держкомітету оборони у 1944-1946 роках на території Вологодської області потрібно було проводити роботи з розмінування Оштінського району, який було звільнено від німців. Але в селах, окрім дітей та старих, нікого не залишилось. Тому вирішили створювати загони мінерів з юних дівчат (17-20 років). Кожній з них на навчання "саперній майстерності" відводилось лише 70 годин - потім їх відправляли на мінні поля. Дівчата йшли на неминучу загибель. Кожна протитанкова міна важила 7-8 кілограмів, до того ж більшість з них було встановлено у дерев'яних коробках, що ускладнювало роботу міношукачів. Сапери у спідницях йшли з дерев'яним щупом, до якого кріпився залізний прут: цим "пристроєм" протикали землю та фактично на дотик шукали міну. Майже кожна така знахідка коштувала життя... Але юні мінери кожного дня виходили на свою війну з мінами, яка тривала для них і після 9 травня 1945 року. 16-17-річні діти гинули не на війні - у тилу, вмирали навіть тоді, коли інші вже не воювали, а святкували Перемогу.

На тлі цієї трагічної сторінки Великої Вітчизняної відбуваються головні сюжетні події драми "Горобиновий вальс".

- У "Горобиновому вальсі" ми побачимо війну без видимого ворога, - розповідає режисер Олена Семенова. - Ми спостерігаємо життя людей, які знаходяться у неорганічних для людської природи умовах. Що таке для дівчинки-підлітка мінне поле, вся ця саперна наука? Хіба для цього вони з'явилися на світ?

В основі сюжету фільму - історія кохання інструктора загону мінерів Олексія (Леонід Бічевін) та однієї з мінерів, молодої вдови Поліни (Карина Андоленко). Після тривалого роману пара вирішує одружитися. Але несподівано виявляється, що чоловік Поліни - Єгор (Сергій Горобченко) - живий, а повідомлення про його смерть було помилковим. Він повертається додому, та молода жінка розривається між подружнім обов'язком та покликом серця.

Чим закінчиться ця військова історія кохання, дивіться 23 травня о 18.00 на телеканалі "Інтер".

Факти:

Фільм "Горобиновий вальс" було задумано відзняти близько десяти років тому, коли кінопродюсер Володимир Єсінов взявся за зйомки документального фільму "Випускний на мінному полі" та вперше опинився в Ошті. Розповіді свідків та учасниць тепер вже історичного розмінування просилися у велике кіно.

- На щастя, багато хто з саперш живі та здорові й досі, - розповів Володимир Єсінов. - Їм зараз по 80-85 років. Та саме завдяки їхнім розповідям з'явився сценарій "Горобинового вальсу".

• "Горобиновий вальс" - це режисерський та авторський дебют актриси Московського театру імені В. Маяковського Олени Семенової, відомої глядачеві за ролями у серіалах "Кармеліта", "Вогонь кохання", "Злодійка". Співрежисером фільму став оператор "Горобинового вальсу" - Олександр Смірнов - досвідчений кінематографіст, який працював з Олександром Рогожкіним та Олексієм Учителем.
• Назву фільм отримав від легендарного музичного твору Євгена Догі - "Горобиновий вальс", - який звучить протягом усієї картини.
• Перед зйомками всі актори пройшли інструктаж у справжніх саперів.
  - Довелося навчитися поводитися з мінами, щоб все виглядало правдоподібно, - говорить актор Леонід Бічевін.
  - Перш ніж розпочати роботу, ми вивчали документальний матеріал, навчались у саперів, - згадує Карина Андоленко. - Ми схожі з нашими героями в тому, що ми, як й вони, не дуже розуміли, що таке міна. Щоправда у кіно ми працювали з муляжем, а вони - зі справжніми боєприпасами. Вони були такі ж молоді, в них були такі самі мрії, що й в нас. Тільки умови життя були іншими.

Нагороди:

• Фільм "Горобиновий вальс" завоював "Золоту тайгу" - головну нагороду у категорії "Приз глядацьких симпатій" конкурсу "Російські дебюти - 2009".
• Виконавець головної ролі Леонід Бічевін отримав приз імені Олександра Абдулова за кращу чоловічу роль.