"Дайте нам півтора року", – каже Вальдемар Дзікі, генеральний директор ТРК "Україна". За його словами, рівно стільки потрібно каналу, щоб завершити формування свого "обличчя". У новому сезоні на "Україні" з'являться близько десяти проектів власного виробництва. Про них, а також про свої творчі плани, майбутні зйомки "Української саги" та обсяг телерекламного ринку в 2010 році пан Дзікі розповів у інтерв'ю "МедіаБізнесу". Частина ІІ (про рекламний ринок, підвищення конкуренції та дати запуску нових каналів).

– Як довго триватиме рекламна кампанія нового сезону? Які медіаканали Ви вважаєте пріоритетними для неї?
– Продукти власного виробництва вимагають особливого роду підтримки. Про свої програми глядачеві потрібно розповідати наперед, нагадувати, пояснювати. У липні в нас стартувала тизерна кампанія, також плануються різні нестандартні форми, не лише ті, які можна буде бачити в місті на сіті-лайтах та бігбордах. Ми запланували до кінця року PR-і маркетингову кампанію, яка використовуватиме найрізноманітніші носії.

– Чи будуть які-небудь проекти, від яких Ви відмовитеся в новому сезоні?
– Я виступаю за телебачення, яке розмовляє з глядачем. Якщо говорити про пілотні проекти, ми дивитимемося – які спрацюють, а які ні. Ті, які не викликатимуть інтересу у глядача, ми приберемо з ефіру. Я хочу, щоб у нас був діалог із нашими глядачами, і ми, дослухаючись до їхньої думки, вчитимемося. 100% успіху не буває. Наприклад, зараз в Україні танцюють і співають. Усі світові формати вже у нас. Але наявність світового формату не запорука того, що він матиме успіх у глядача.

– Про запуск світових форматів заявили і "1+1", і СТБ. Як Вам здається: наскільки конкурентною буде осінь на українському ТБ?
– Конкуренція, безумовно, буде вищою, але це тільки краще для глядача. Для нас же осінь цього року, весна й осінь наступного стануть періодом, коли ми покажемо своє сформоване "обличчя". До цього ви бачили зростання каналу. Причому він був побудований за технологією, що передбачає купівлю програм. У нас не було у великій кількості продуктів власного виробництва. Зараз ця стратегія змінюватиметься. У 2011 році, сподіваюся, глядач зможе сказати: "Так, я знаю, що таке канал "Україна". Для цього дайте нам іще півтора року.

– Ваш контракт закінчується 31-го січня. Що ви плануєте робити потім: повернутися до Польщі чи залишитися працювати в Україні?
– Є така зона відносин – між мною і спостережною радою ТРК "Україна", між мною й іншими представниками бізнесу. Я не звик озвучувати деталі цих відносин. Побачите, як буде. Я займаюся телебаченням і виробництвом і, так чи інакше, робитиму це надалі.
Якщо Ви питаєте: чи повернуся я до Польщі? То я скажу вам ось що. Це трохи дивно, але коли я сюди приїхав, думав, що працюю на контракт. Розумієте, для людини два-три роки жити в іншій країні й говорити третьою мовою (а російська – моя третя мова) дуже складно. Тут я почувався як гість: із квартири – в офіс, із офісу – в квартиру, пару раз був в околицях Києва – і все. Але нещодавно я поїхав на кінофестиваль до Одеси. А коли повернувся до Києва, зловив себе на думці: "Ну, ось – нарешті я вдома". Таке відчуття у мене виникло вперше після трьох років. Я відповів на ваше запитання?

– Так.
– Мене завжди цікавило міжнародне виробництво. Зараз ми намагатимемося робити серіали й кінокартини спільно з російськими та західними колегами. В Україні цікаво, хоча й непросто працювати.

– Назвіть точні дати запуску каналу "Новини", спортивного та кіноканалу.
– "Футбол плюс" – у жовтні. В листопаді-грудні почнеться тестовий період виходу новинного каналу. Це буде тривалий процес, який може тривати до середини наступного року. Нам хочеться подати основні інформаційні програми в готовому вигляді вже в листопаді.

Ми хочемо, щоб на каналі була "жива" інформація, а не події вчорашнього дня. Ми повинні завжди бути там, де є щось цікаве, що ми можемо показати. Крім того, всі фокусуються на проблемах політики. Я не думаю, що це головне для більшості українських глядачів. Зараз, наприклад, велика проблема – спека й пожежі. Але, щоб розповідати про найважливіше та найцікавіше, нам необхідно відкрити нові корпункти.

З кіноканалом усе буде трохи простіше. Він запуститься орієнтовно наприкінці листопада. По його структурі в нас практично все готово. У тестовому режимі цей канал здійснюватиме мовлення десь три місяці.

– Як зміниться мовлення каналу "Донбас" у новому сезоні?
– Восени він увійде в мережу регіонального мовлення. Перед ним поставлене завдання – сформувати сітку й обличчя регіонального каналу. Адже в чому проблема? В нас на ринку багато маленьких каналів, які проводять мовлення з регіонів. Але більшість із них намагаються бути своєрідною подобою загальнонаціональних. У них логіка така: "Хай у нас частка одна сота відсотка, зате програма – така, як на "Інтері"!"

А сила й майбутнє регіонального ТБ – в іншому. Вона закладена в міцному зв'язку між глядачами міста, області й каналом. Тобто і новини, й програми мають бути не загальнонаціональними, а регіональними. За таким зразком ми будуватимемо "Донбас".

– Скільки грошей він може приносити?
– З часом ми побачимо – скільки на регіональному ринку грошей. Ми не очікуємо, що канал "Донбас" зароблятиме мільйони доларів. Але він повинен вийти на самоокупність. За планом це має відбутися за чотири роки. У світі регіональні канали беруть до 25 (і більше) відсотків при поділі рекламних бюджетів.

– Яким буде обсяг телерекламного ринку України, за Вашою оцінкою, в 2010 році?
– Я думаю, що зростання буде. І якщо торік було десь 290 млн. доларів, то цього року це може бути 380 млн. Як оптиміст вірю, що може бути й 400 млн. Але це під питанням і залежатиме від макроекономічних показників. Це моя особиста думка.
Зростання було б і більшим, якби нормально функціонував зв'язок: клієнти – агентства – ТБ. Цей ланцюжок має спільно стимулювати зростання ринку.

– Але ж будуть іще й регіональні вибори. Що вони принесуть ТБ?
– Не думаю, що вони багато принесуть. Зараз уже всі забули, що була криза, а ми ж із неї ще не вибралися. Наступний рік має стати роком, коли ринок нарешті почне нормально працювати. Взагалі ж, я гадаю, що телерекламний ринок України має досягти обсягу в мільярд доларів, як мінімум. І те, що зараз він стільки не коштує – проблема кризи й конструкції ринку. Тому що ринок раніше не стимулював свого зростання.

– Учасники ринку мають і самі це розуміти...
– А я весь час бачу нерозуміння. Ось, наприклад, порівняйте індекс Біг-Мака в Польщі й Україні. Різниця становить 15-20%. А який розрив між нашими медійними ринками? Величезний! Чому?
Деякі кажуть, що головний продукт України – метал, а метал не рекламується в медіа. Тому все так сумно. Я прийняв цю теорію і став рахувати. І знаєте, до чого я дійшов? Можливо, ця теорія має право на існування. Проте ніде в Європі на ТБ не рекламується алкоголь. І питання в тому: скільки грошей український ринок отримує від реклами алкоголю, чи компенсує це метал? Так чому ж доходи цього ринку настільки невисокі?

Проблема українського телерекламного ринку – у відсутності правильного стимулювання ціни. Грубо кажучи, 30-секундний ролик, який в іншій країні коштує 50-70 тисяч доларів, у такому ж слоті, для такої ж кількості глядачів, в Україні коштує в десять разів менше. Але, зрештою, низький рівень цін на ТБ невигідний для самих рекламодавців, і вони повинні це зрозуміти.