У неділю, 29 серпня, о 17:45 на "Інтері" відбудеться прем'єра художнього фільму "Лабіринт". В основі сюжету – нестандартний любовний трикутник: батько закохується у дівчину свого сина, і вона відповідає йому взаємністю. Це друга картина, де в якості режисера виступив відомий композитор Володимир Назаров. Головні ролі у "Лабіринті" виконали популярний актор Евклід Кюрдзідіс і молода актриса Поліна Кожинова.

Сюжет

Відомий режисер Владислав переживає кризу у роботі та особистому житті. Він розлучений з дружиною вже багато років, у нього дорослий син, стосунки з яким обмежуються матеріальною компенсацією батьківських почуттів. Син Олександр закохується в юну Олю і вирішує одружитися. Мати Сашка проти такого раннього шлюбу і просить свого колишнього чоловіка вплинути на сина. Замість очікуваної підтримки, Влад запрошує сина разом із майбутньою невісткою пожити у себе вдома.
Зустріч Ольги і Влада стає доленосною для обох. Кохання спалахує яскравим полум'ям, обпалюючи душі, серця і долі. З'являється любовний трикутник, в основі якого батько і син. Непроста ситуація – непрості рішення. У цьому лабіринті почуттів, емоцій, провини і злості можна втратити найголовніше – себе, любов і… кохання…

Факти

• Спочатку фільм мав назву "Невістка", але після завершення зйомок Володимир Назаров змінив назву на "Лабіринт" – режисеру здалося, що саме ця назва краще підходить до складної сюжетної лінії фільму.
• Така зворушлива любовна драма як "Лабіринт" не обійшлася без відвертих сцен. Щоправда, як вдалося режисерові вмовити оголитися у кадрі Евкліда Кюрдзідіса, актор і досі не розуміє.

Ось спогади Кюрдзідіса про те, як відбувалися зйомки відвертої сцени у фільмі "Лабіринт":

"Часто в інтерв'ю мене запитують: "Чи легко оголятися у кіно?" Та справа не в тому легко чи складно… Завжди виникає питання "Заради Чого?" І потім, вже стільки оголювалися у кіно і на телебаченні, що чим далі, тим менше розуміння, а навіщо?!

Поцілунки у кадрі вже нічого не означають, а самі еротичні сцени викликають подив… Я давно у нашому кінематографі не бачив достойної еротичної сцени. Але кожен, хто знімає подібні сюжети, впевнений у тому, що робить це геніально, що так ще ніхто не знімав і це будет неймовірно!!!

У сценарії Андрі Щербініна "Лабіринт" навіть натяку на відверту сцену не було. Зазвичай такі моменти обговорюють з актором задовго до зйомок, ну, і звичайно, це варто окремих грошей!!! Як вдалося режисеру Володимир Васильовичу Назарову так легко вмовити мене не лише повністю оголитися у кадрі, але і протягом години перед усією знімальною групою нам з партнеркою проникнутися одне одним, не розумію!!! І досі не виникає питання, а навіщо це потрібно було робити? Якщо дуже подобається роль, ти у неї вкладаєш стільки, що починаєш хвилюватися, співчувати, вболівати за свого героя, тоді вже персонаж сам тобі починає диктувати, як дихати, думати, ходити. І мені, Евкліду, залишається тільки відсторонено за цим спостерігати… Це, звичайно, дуже добре, і все може скластися у гідну картинку, але за умови, якщо поряд є режисер, не байдужий до історії, до героїв, до акторів, яких обрав, до процесу, та й просто до всього, що його оточує. Тому коли Назаров так просто озвучив свою ідею зняти еротичну сцену (а було відзнято вже більше половини фільму), я погодився спокійно й одразу. А може це був уже не я?! Я, Евклід, отямився вже пізніше з сірими думками, а як це відзнімуть, а чи потрібно це все взагалі, та й нічого нового ми не відкриємо!!! І одразу ж, ніби прочитавши мої думки, режисер твердо пообіцяв, що відразу після зйомок покаже відзнятий матеріал і якщо не сподобається, то знищить його у моїй присутності. Не буду змальовувати, що я переживав під час зйомки цієї сцени. Дякуючи Назарову, моя партнерка стала зворушлива, чуттєва, талановита Поліна Кожикова, 19-річна студентка ГІТІСа, яка мене схвилювала. Поліна по-дитячому тремтіла від страху, що викликало у мене трепетне хвилювання, але обидва розуміли, що робимо і заради чого! Виявляється, Володимир Васильович готувався до цієї сцени зранку. Він створив навколо потрібну атмосферу, починаючи з палаючого каміну і закінчуючи музикою, яку він сам підібрав, і завданням, простим, як істина "прощання двох шалено закоханих одне в одного людей "на-зав-жди"! Усе це виконувало свою дуже важливу місію, але це окрема тема для розмови. Назаров запропонував нам перед зйомкою залишитися без усієї знімальної групи, окрім чудового оператора Олексія Чугунова. При чому ми мали вибір: я міг попросити залишити нас усю жіночу частину групи, а Поліна – всю чоловічу, чим вона і скористалася. А я подумав, що наші чудові дівчата працюють на зйомках по 18 годин і позбавляти їх такого задоволення я не маю права, і залишив їх спостерігати за процесом… Закінчується 13 чи 14 година роботи, закінчуються людські резерви організму, всі втомлені, голодні (ні, не в тому сенсі, а може у когось і с тому), але всі ожили, приготувалися і … почали творити разом із нами. Не можу навіть припустити, про що кожен думав, слідкуючи за тим, що відбувалося протягом години. І раптом: "Стоп. Знято!" Перша думка, яка мене злякала, а що це було?! І ось десь о першій годині ночі ми сіли до монітору дивитися те, що повинно називатися еротичною сценою. Я був налаштований скептично і у мовчанні дивився кадр за кадром… коли увімкнули світло, у всіх були сльози на очах (а не жадання) і наша легендарна Любов Іванівна Власенко, другий режисер, (мешканка Петербургу, яка свого часу познайомила Володимира Висоцького з Мариною Владі) зворушливо, дуже інтелігентно крізь сльози вимовила лише одне слово "б…дь". А я вдруге упіймав себе на почутті переляку, переляку за те, що вперше за останні роки побачив не просто еротичну сцену, а, на мій погляд, шедевр цього жанру. Мабуть, так стали зірки, так пощастило з історією, з режисером, з партнеркою…

Тепер мене переслідує думка, а чи хотів би я, Евклід, прожити таку саму історію у своєму реальному житті, як у фільмі "Лабіринт" мій герой? І одразу ж заспокоюю себе "Ну, вже ні, Евклід, не дай Боже!!" А інша моя половина говорить: "Можливо варто прожити повноту цих трагічних і у той самий час болісно щасливих почуттів, навіть якщо потім все буде як у Шекспіра – ТИШАааа…"