Молодь сучасної України абсолютно не забезпечена якісним телевізійним продуктом. Причому здебільшого вона сама цього не усвідомлює, оскільки давно розчарувалася тим, що показують на наших екранах. На кого орієнтоване сучасне українське молодіжне телебачення? І чи є рецепт його оздоровлення?

Юнаків та дівчат ТБ годує переважно різноманітними талант-шоу та видовищними танцювальними проектами – тобто тим самим, що спокійно можуть спожити і перетравити, наприклад, звичайні домогосподарки. Однак потрібне створення нішового телевізійного продукту – тільки для молоді. Це мають бути принципово нові формати, відмінні від тупих молодіжних передач а-ля «Чіпси. Чікси. Лавандос» і, що головне, – вони мають бути не суто розважальними. Розважального продукту на нашому рідному телебаченні – вище голови. А особливість молодіжної аудиторії полягає саме в тому, що вона не тільки розважається, а і вчиться. Тож потрібен не тільки «ентертеймент», а й «девелопмент», якісь хоч мінімальні основи для зростання і самоусвідомлення особистості, позиціонування себе в світі. Адже найбільш вразлива і сприйнятлива (після дітей) частина населення легко підпадає під будь-який вплив – то невже цей вплив має бути пропагандою вседозволеності, байдужості і цинізму?

Особливістю молодіжного телевізійного продукту є поєднання його легкої розважальної форми з інформаційно-освітнім спрямуванням. Причому останнє у ефірі для молоді має бути ненав’язливим і не має пахнути дидактизмом – інакше передачу ніхто не дивитиметься.

У тандемі «телебачення – молодь» жоден з його учасників не хоче (та і не повинен) поступатися своєю першістю. Амбітність, прагнення бути першим завжди і в усьому – це прерогатива молодого покоління. Тому стати кращим молодіжному мовленню допоможуть молоді фахівці – режисери, оператори, творці програм – у поєднанні з творчим та молодим менеджментом. Попит формує пропозицію – і телебачення має забезпечувати глядачів до 35 років тими програмами, які вони дійсно хочуть бачити. Основна проблема тих молодіжних програм, які заповнюють відповідний сегмент телевізійного ринку, – це їхня штучність і невідповідність стандартам мислення молодої людини. Чим, наприклад, є вдалими рекламні ролики у стилі «Пепсі. Вимагай більшого? Тим, що реклама, орієнтована на глядача до 35 років, вже давно визначила свої механізми впливу і те, чим молодь насправді можна зацікавити. Це креативність та постійний активний рух до самовдосконалення. Ці рекламні ролики апелюють до найкращих людських почуттів і викликають їх напряму, вони оптимістичні, драйвові, сповнені запалу та динаміки. Звичайно, це маніпулятивні техніки, однак молодіжному телебаченню деякі позитивні моменти реклами варто було б взяти на озброєння.

Одним з пріоритетних завдань державного телеканалу є створення телевізійного ефірного простору для молоді. Перші кроки для цього вже зроблено. Так, на Першому Національному існує проект «Телеакадемія», завдяки якому юні митці можуть повчитися основам телевізійної справи. Програми «Феєрія мандрів», «Як це?», «Нащадки», «Книга.UA» також орієнтовані на молодого глядача і мають пізнавально-розважальний характер. Загалом молодіжні програми – це обов’язкова складова програмної політики загальнонаціональних каналів, і вона має втілюватися якнайповніше і сумлінніше. Якісний молодіжний телепродукт – завдання не з легких. До того ж, молодь ставить до телебачення надзвичайно високі вимоги. Вона одразу ж чітко бачить і легко вловлює фальш, ненатуральність та непрофесійність підходу.

18 грудня 2009 року прийнята Резолюція генеральної Асамблеї ООН про проголошення 2010-2011 років Роком молоді. Міжнародний Рік молоді не збігається з календарним: він розпочався 12 серпня 2010 і завершиться 11 серпня 2011. День молоді Україна відзначатиме завтра, 26 червня.

Кожен новий день відкриває нові можливості. Можливості стати кращим, мудрішим, сильнішим, добрішим – а пораду має дати добрий наставник. Якщо саме таким сприйматиметься молодіжне телевізійне мовлення, то завдання можна вважати виконаним.