Передавати враження від фотографій словами – марна справа, особливо якщо йдеться про фотовиставку газети "День". Відбувалася вона в Українському домі з 22 по 30 жовтня і присвячувалася 15-річчю газети, а тепер – помандрує містами України.

Цьогоріч мова фотослайдів була особливо яскравою, надто для тих, хто завітав на виставку вперше. Подія для України унікальна, адже на фотоконкурс надійшло 1200 робіт від 103 учасників з усіх областей України та з-за кордону. Близько 300 найкращих організатори на чолі з головним редактором газети "День" Ларисою Івшиною відібрали для того, щоб українці могли насолодитися неповторними застиглими митями, помилуватися, подивуватися та інколи навіть засмутитися. Адже виставка вийшла надзвичайно багатоплановою: зафіксовано моменти щастя, несподіванки, горя і навіть розпачу, святкові миті і миті найпотаємніші, тварин, людей, природу.... Різноманіття тематики справді вражає. Спробую поділитися враженнями крок за кроком, зробити так, щоб ви теж помандрували фотоекспозицією. Звичайно, мандрівка буде дещо суб'єктивною, адже вражає кожного своє, та все ж дозволю собі цей екскурс – щиро впевнена, що й вас особисто щось надихне.

Перший кадр, який зачарував – це "Парадне фото" Сергія Савчука (м. Київ). На ньому – сільська бабця, яка вбралася у своє найкращі шати і сидить край столу, зворушливо склавши руки на колінах. Щирість, відкритість і безпосередність старості, показана тут, вражає. До речі, фото не вибороло жодного призу, як і більшість з решти тих, які особливо запали в душу. Це засвідчує тільки те, що бачення прекрасного в кожного своє, але об'єднує його бажання поділитися ним зі світом, що й було зроблено напрочуд вдало.

Справді, бійці Беркута, які стримують "грона гніву" нашого народу – це "Теж українці", як назвав своє фото кореспондент "Дня" Руслан Канюка. А от сусіднє фото – "Україна, погляд графіті" Максима Короденка з Броварів – нагороджене призом від Британської Ради в Україні.

"Покоління Стіва Джобса" на уроках використовує останні розробки технологічного прогресу, навіть якщо його представники – це школярі семи-восьми років (фото Костянтина Гришина, "День"). "Паства ON-LINE" – ще одна з шокуючих реалій сьогодення (Микола Тимченко, "День").

Масштаби – річ вражаюча, як і фото Сергія Анищенко (Київ) з такою ж назвою, що вибороло спецприз від компанії ITIS GROUP. Мені особисто як палкій прихильниці велоспорту було цікаво подивитися на ті масштаби, траси та обрії, які перетинає велосипедист, згори.

Були і фотошедеври, які викликали неоднозначні почуття, суміш захоплення й туги, сенс яких закладено далеко не в якості чи композиції фото. Це, наприклад, "Танцюю для тебе" Євгенія Тимченка зі Львова (спецприз ООН), де чоловік і жінка в інвалідних візках... танцюють, та ще й одне для одного, та ще й з такими щирими радісними відкритими обличчями, що розумієш – вони живуть по-справжньому! Можливо, та і скоріше за все, більш по-справжньому, ніж ми з вами. А "Випадкова зустріч" Івана Cтеценка з Києва... Хлопець з обмеженими фізичними можливостями, який просить на хліб у центрі Києва, і юна дівчина в інвалідному візку зустрілися поглядами... Коментарі зайві.

Були на фотовиставці газети "День", звичайно, і фотожарти, дивлячись на які, не можна не посміхатися. Наприклад, "Пустун" В'ячеслава Мадиєвського з Харкова – це молодий курсант, який, стоячи в строю, жартома вирішив потягнути іншого курсанта, який стоїть попереду, за вухо. Або ж фото "А якщо внуки побачать?", де дві бабусі лихо, по-молодецьки затягуються сигаретою (Ніна Ліщук, Київ).

Взагалі фотовиставка газети "День" виняткова тим, що поруч з нечисленними фотографіями політиків, найвищих можновладців та відомих видатних осіб висять фотографії звичайних людей, простих трударів з усіх куточків України, схоплених у найбільш цікаві моменти їхнього буття. Так, їздячи на роботу, влітку я щоранку бачила у переході на метро Дарниця маленького рудого кирпатого хлопчину, який торгував то чорницями, то грибами. З усього було видно, що десь за кілька метрів стоїть його мама, тітка, батько, чи, може, бабуся... Але не звернути увагу на хлопчика було неможливо, настільки він виділявся з сірого натовпу і таким непосидючим здавався. І от... я бачу фото з ним на фотовиставці газети "День"! Моє персональне спасибі Павлу Суслякову з Києва, який розповів його історію однією-однісінькою фотографією. Вона називається "На канікулах", а у підписі сказано: "Хлопчик на літніх канікулах приїхав з Карпат (підкреслення моє – О. А.) до Києва з мамою, щоб торгувати своїми продуктами".

Отже, підсумуємо. Щорічна вже фотовиставка газети "День" – це та подія, відвідавши яку, кожен може знайти і побачити своє – те, що відгукнеться саме у нього чи у неї в серці. Представлені на кожному фото "маленькі життя" змогли діткнутися як до душі восьмирічного хлопчика, так і до серця восьмидесятирічної бабусі. Про це яскраво свідчать записи у книзі відгуків, написані несміливою дитячою рукою і виведені захопленим старечим почерком. Якщо ви колись захочете дізнатися, що записано в Книгу життя – підіть на фотовиставку "Дня" і погортайте книгу відгуків. Можливо, навіть попередніх чотирьох (чи вже скоро п'яти) років.

Фотовиставка "Дня" викликає емоції... Не залишає байдужим нікого.

(с) Олена Андріяш