Віктор Романченко - один із найстарших учасників на шоу "Х-фактор". Він запам'ятався суддям і глядачам іще в першому сезоні - адже Віктор став переможцем проекту "Х-фактор. Онлайн". До цього він працював викладачем фізкультури в інституті, а коли всі на роботі дізналися, що він став учасником шоу, то з роботи його просто виштовхали заради того, щоб він показав усім свій талант.

- Яке було відчуття, коли ви потрапили на шоу "Х-фактор"?

- Це важко передати. У мене неадекватна реакція. Коли такі події відбуваються в моєму житті, я замикаюся й уже з часом починаю розуміти, що зі мною відбувається.

- Як вам удається підкорювати публіку?

- Це, найімовірніше, випадковість. Напевно, все через те, що я добре і красиво одягнений. Ось у цьому, напевно, й уся фішка.

- Ну, а як же спів і артистизм?

- Звичайно, коли ти красиво й дорого вдягнений, ти тоді входиш дуже легко в образ і починаєш красиво співати.

- За час перебування на "Х-факторі" вас хвалили і критикували, ваше ставлення до цього?

- Я дуже обережно ставлюся до компліментів. Я розумію, що через компліменти можна наступного разу й розслабитися, а цього робити не можна. Ось до критики ставлюся нормально, але, як і кожна людина, дуже вразливо. Але я намагаюся адекватно оцінити ситуацію й більше не допускати таких помилок.

- Вікторе, чи складно виходити в прямий ефір?

- Спочатку було складно, зараз же однаково трохи нервую, але починаю вже кайфувати від сцени. Потім хочеться ще й іще це відчувати.

Як ви себе заспокоюєте?

- Та ніяк. Вся справа в пісні, якщо вона мені до душі, то й заспокоювати себе не доводиться.

- Що було найскладнішим за час цих ефірів "Х-фактора"?

- Для мене найскладніше - це перевтілення щоразу в нову людину, простіше сказати, не бути одноманітним. Люди люблять спостерігати за експериментами. Але найбільше мені запам'ятався один з ефірів, коли довелося виїжджати на мотоциклі. Тоді я й боявся зганьбитися. Адже мені треба було стати з цим мотоциклом у певному місці, потрапити в потрібну точку, а перед моїм виступом узяли, напустили диму на сцену, й усі мої орієнтири зникли під товщею густого туману.

- До цього ви їздили на мотоциклі?

- Я водій, і в мене є машина, а от на мотоциклі я ще в дитинстві катався разом із братом. Між машиною й мотоциклом немає різниці, адже зчеплення і там, і там потрібно натискати.

- Страшно вам зганьбитися?

- Я вам скажу, що, як не крути, все одно всі помиляються, навіть професіонали.

- Якщо ви вийдете у суперфінал і виграєте 2 млн грн, куди ви їх витратите?

- Якщо раптом таке станеться, то на ці гроші я побудую паркан і ще ворота хочу нормальні поставити. Давно про це мріяв. Треба ще й кухню доробити й батькам трохи дати. Всі ті копійки, що залишаться, я вкладу у спортзал.

- Вікторе, хто вас підтримує?

- Мене підтримують мої рідні в першу чергу, а також мої студенти й робочий колектив.